Дрони зі штучним інтелектом є лише частиною масштабнішої технологічної гонки між Україною та Росією. Обидві сторони розбудовують системи, які об’єднують розвідку, обробку даних і завдання ударів. Мета — швидше виявляти, відстежувати та знищувати цілі на полі бою.

За словами дослідниці департаменту оборонних досліджень Королівського коледжу Лондона Марини Мірон, йдеться не просто про дрон зі штучним інтелектом, який самостійно виявляє ціль і завдає по ній удару.

«Натомість дрон виявляє щось, передає інформацію програмному комплексу, який уміє наносити GPS-координати на карту бойових дій у реальному часі, та повідомляє найближчий артилерійський підрозділ», — пояснила вона.

Такі системи називають розвідувально-ударною архітектурою. Вони діють як єдиний командний центр: відстежують місцезнаходження своїх сил, визначають позиції противника та обробляють дані від сенсорів на дронах та інших військових засобах.

Штучний інтелект дає змогу швидко опрацьовувати великі обсяги цієї інформації. Водночас системи скорочують «ланцюг ураження» — процес передачі розвідувальних даних військовим засобам для пошуку, відстеження та знищення цілей.

ШІ та рішення командирів

Україна розробляє власну систему DELTA. Після оперативних випробувань наприкінці 2025 року Росія почала впроваджувати свою версію — Тактичний комплекс ситуаційної обізнаності «Свод» — у підрозділах на передовій.

За словами Мірон, обидві сторони стверджують, що після обробки даних із поля бою система підтримки прийняття рішень пропонує військовому командиру варіанти дій на вибір, залишаючи людину в контурі ухвалення рішень.

«Наскільки це відповідає дійсності, звичайно ж, з’ясувати неможливо», — додала вона.

Навіть якщо остаточне рішення залишається за людиною, ШІ може впливати на її вибір. Дослідження показують, що такі системи здатні непомітно спрямовувати рішення, фактично заздалегідь визначаючи результат.

«Під тиском обставин і в умовах дефіциту часу командири часто роблять так, як пропонує ШІ», — сказала Мірон.

Дрони з певними автономними можливостями вже широко застосовуються. Георгій Волков, командир українського підрозділу ударних дронів «Ясні Очі», зазначив, що цю технологію переважно використовують під час ударів на великій відстані. Тоді FPV-дрони можуть втратити радіозв’язок через засоби радіоелектронної боротьби або кривизну Землі.

Якщо сигнал втрачається, інтегрований бортовий модуль із підтримкою ШІ перебирає керування безпілотним апаратом, автономно захоплює ціль і доводить удар до завершення.

Ярослав Ажнюк, засновник української технологічної компанії The Fourth Law, яка розробляє програмне забезпечення для автономного керування безпілотними апаратами на основі ШІ, заявив, що Росія та Україна працюють над розгортанням ширшого спектра автономних систем.

«Йдеться не просто про перегони за те, щоб продемонструвати повністю автономний дрон. Це перегони за те, щоб зробити автономність надійною, доступною та придатною для масштабного розгортання. Радіоелектронна боротьба, дедалі більші дистанції ведення бойових дій і зростання кількості дронів роблять системи, керовані людиною, дедалі менш достатніми. Автономність якраз і дає змогу подолати ці обмеження», — наголосив Ажнюк.

Він вважає, що автономність стане фактором, який кардинально змінить ситуацію, протягом наступних 6–12 місяців.

«Вирішальна перевага буде на боці того, хто зможе розгорнути надійну автономність у десятках або сотнях тисяч систем, а не просто продемонструвати її на прототипах», — сказав він.

Ризики застосування ШІ на полі бою

Застосування штучного інтелекту на полі бою має ризики. Катерина Бондар, старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень, зазначила, що такі системи діють за алгоритмами та правилами, створеними людьми. ШІ простіше навчити розрізняти автобус і танк, ніж російського та українського військовослужбовця.

Проблему ускладнює якість зображення: недорогі FPV-дрони мають камери низької якості, а несприятливі атмосферні умови можуть ще більше погіршувати роздільну здатність.

Тому військові підрозділи, які використовують автономні системи, «делегують ухвалення рішення дуже недосконалій технології, яка не здатна розрізнити цивільну та військову особу, комбатанта або некомбатанта. Саме тому точиться дискусія про те, хто ухвалює рішення і хто несе відповідальність за помилки та прорахунки», — сказала Бондар.

Раніше джерело повідомляло, що Україна розробляє ракети, оснащені штучним інтелектом. Це є першим і важливим кроком на шляху до дедалі більшої автономності наступального озброєння країни.

Виробники зброї зазначають, що цей напрям поки не досяг масштабів, які спостерігаються у сфері безпілотників, де вже існують сотні подібних рішень. Водночас уже є перші успіхи та значна кількість розробок.

Наразі незрозуміло, як саме українські компанії використовують ШІ в ракетах і на якому етапі перебувають ці розробки.