Війна в Україні не зайшла в повний глухий кут, хоча лінія на карті може створювати таке враження. За фронтом триває боротьба технологій, виробничих потужностей і здатності швидко адаптуватися. Особливо складною для України стала далекобійна війна. За оцінкою джерела, Росія входить у зиму з перевагою у виробництві та технологіях.

Сучасні дрони дедалі більше стирають межу між передовою і тилом. Безпосередньо біля лінії фронту формується так звана «кіл-зона» завширшки 40–80 км. Пересування військ там стало вкрай небезпечним через постійне застосування FPV-дронів.

За словами одного з українських військових, російські солдати через загрозу атак майже не використовують бронетехніку. «Іноді вони проходять до 20 км, несучи все на спині, тож якщо почують дрон, їм легше сховатися», – розповідає він.

Дрони б’ють у тил і логістику

Дрони застосовують не лише на передовій. Обидві сторони намагаються заводити їх якомога глибше в тил противника і бити по логістичних маршрутах. Джерело описує роботу українського підрозділу Nemesis. Його оператори полюють на російський транспорт і військові цілі на окупованій території.

Важливим напрямом стала боротьба за ізоляцію окупованого Криму. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді зазначає, що його підрозділи намагаються послабити російську логістику. «Крим – це перлина в короні Росії», – говорить він.

Росія теж адаптується і розвиває власні далекобійні дронові операції. Серед пріоритетних цілей опинилися залізничні перевезення. Під удари потрапляють не лише потяги з військовими вантажами, а й цивільні локомотиви.

Ракетна загроза зростає

Ще більшою проблемою для України джерело називає збільшення дальності та масштабів російських ракетних атак. Старі Shahed із поршневими двигунами поступово замінюють швидші реактивні версії, які, ймовірно, мають китайські двигуни. Українським наземним засобам ППО дедалі важче їх перехоплювати. Водночас Росія нарощує виробництво балістичних ракет, тоді як Україна має обмежені запаси американських Patriot.

Україна розробляє власні системи перехоплення, зокрема проєкт на базі ракети компанії Fire Point. Створення повноцінної системи протиракетної оборони потребує складного поєднання радарів, каналів передачі даних і систем наведення. Швидкого рішення очікувати не варто.

Перспективи України джерело характеризує як неоднозначні. На передовій українські військові заявляють про готовність утримувати позиції. Співрозмовники кажуть, що під командуванням нового молодого головнокомандувача Михайла Драпатого ситуація змінилася.

«Це вже не маленька радянська армія, що воює проти великої радянської армії», – зазначає Олексій Гончарук, колишній прем’єр-міністр, який нині очолює експертну раду організації Nemesis.

Українські військові також не бояться чергової хвилі мобілізації в Росії. Однак українських офіцерів непокоїть загальний перебіг бойових дій на теренах усієї України.