РНБО — це конституційний координаційний орган при Президентові України, який формує стратегічні рішення у сфері національної безпеки й оборони, контролює роботу органів виконавчої влади в цій галузі та забезпечує єдність дій держави в умовах миру, кризи чи війни. Рішення Ради набирають сили лише після введення їх у дію указами глави держави, що робить її безпосередньо підпорядкованою Президенту.

Орган об’єднує керівників ключових силових, урядових і розвідувальних структур, аналізує загрози, пропонує політику безпеки та впроваджує санкції. Від моменту створення у 1996 році РНБО пройшла шлях від консультативного тіла до одного з найвпливовіших інструментів державної влади, особливо після 2014 року та повномасштабного вторгнення.

Саме через цей механізм держава швидко реагує на зовнішні й внутрішні виклики, координуючи роботу міністерств, спецслужб і Збройних Сил без зайвої бюрократичної тяганини.

Правовий статус і конституційні основи

Стаття 107 Конституції України прямо визначає Раду національної безпеки і оборони України як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Головою Ради є сам Президент. Він формує персональний склад і затверджує плани роботи.

Детальні правила організації та діяльності закріплені в Законі України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 року № 183/98-ВР (з наступними змінами, актуальна редакція діє станом на 2026 рік). Закон чітко розмежовує функції: внесення пропозицій Президенту щодо внутрішньої і зовнішньої політики у сфері безпеки, координація та контроль органів виконавчої влади як у мирний час, так і в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Рішення Ради не мають самостійної юридичної сили. Вони стають обов’язковими лише після видання відповідного указу Президента. Такий механізм забезпечує політичну відповідальність глави держави і водночас дозволяє оперативно реагувати на загрози.

Історія створення та еволюція повноважень

Перед появою РНБО в Україні діяли дві окремі структури. Раду оборони України утворили постановою Верховної Ради 11 жовтня 1991 року. Паралельно з 1992 року працювала Рада національної безпеки як консультативно-дорадчий орган при Президенті. У серпні 1996 року, після прийняття нової Конституції, Указ Президента № 772 об’єднав їх у єдину Раду національної безпеки і оборони.

Законодавчу основу завершили у березні 1998 року прийняттям профільного закону. Після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі повноваження значно розширили. Закон «Про санкції» 2014 року наділив РНБО правом ініціювати та застосовувати персональні й секторальні обмежувальні заходи. З того часу санкційна практика стала одним із найпомітніших інструментів органу.

Під час президентства Володимира Зеленського Рада активно використовувала санкційний механізм не лише проти російських фізичних і юридичних осіб, а й проти окремих українських громадян і компаній. Це викликало дискусії серед правозахисників щодо меж застосування таких заходів і дотримання принципів верховенства права. Водночас у воєнних умовах цей інструмент дозволив швидко блокувати активи, пов’язані з агресією, і обмежувати економічні можливості противника.

Структура, склад і керівництво

Головою РНБО завжди є Президент України. Секретар забезпечує організацію роботи, підготовку засідань і контроль виконання рішень. Його призначає і звільняє Президент. Станом на серпень 2026 року секретарем є Ігор Клименко (призначений 3 серпня 2026 року). Першим заступником секретаря з 17 серпня 2026 року працює Сергій Науменко.

До складу Ради за посадою входять Прем’єр-міністр, Міністр оборони, Міністр внутрішніх справ, Міністр закордонних справ і Голова Служби безпеки України. Президент може додатково включати інших посадовців. Актуальний персональний склад (за даними офіційного сайту rnbo.gov.ua та указів Президента 2025–2026 років) включає керівника Офісу Президента, Головнокомандувача Збройних Сил, Прем’єр-міністра, міністрів ключових галузей, Генерального прокурора, Голову Національного банку (за згодою), Голову Верховної Ради (за згодою) та керівників розвідувальних органів.

Апарат Ради забезпечує аналітичну, організаційну та документальну підтримку. У його структурі працюють департаменти, що відповідають за воєнну безпеку, оборонно-промисловий комплекс, кіберзахист, економічну та енергетичну безпеку, інформаційну політику та кризове реагування. У листопаді 2025 року Президент затвердив нову структуру апарату з граничною чисельністю 252 штатні одиниці, акцентувавши увагу на оперативності та зменшенні бюрократії.

Основні функції та компетенція

Функції Ради чітко прописані в законі. Вона:

• вносить Президенту пропозиції щодо засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;
• координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у цій сфері в мирний час;
• здійснює ту саму координацію і контроль в умовах воєнного чи надзвичайного стану та під час кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці.

На практиці це означає аналіз загроз, розробку стратегічних документів, моніторинг виконання рішень, координацію переведення економіки і органів влади на роботу в умовах війни, а також взаємодію з місцевим самоврядуванням під час криз.

Окреме місце займає санкційна діяльність. Згідно із Законом «Про санкції», пропозиції щодо застосування, зміни чи скасування обмежувальних заходів можуть вносити Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Національний банк і Служба безпеки. Рішення щодо персональних санкцій приймає РНБО і вводить у дію Президент. Секторальні санкції додатково потребують затвердження Верховною Радою протягом 48 годин.

У 2026 році Рада продовжувала активно застосовувати цей інструмент — зокрема, проти суб’єктів, причетних до незаконного вивезення українського зерна з тимчасово окупованих територій, а також посилювала обмеження щодо російського військово-промислового комплексу.

Роль РНБО у воєнний час

Після 24 лютого 2022 року значення Ради різко зросло. Вона стала майданчиком для стратегічної координації між політичним керівництвом, військовим командуванням, розвідкою та урядом. При РНБО діє Воєнний кабінет, який у період воєнного стану фактично виконує функції Ставки Верховного Головнокомандувача.

Рішення Ради торкаються мобілізаційних питань, розвитку оборонно-промислового комплексу, кіберзахисту, енергетичної стійкості, гуманітарної політики та протидії інформаційним загрозам. Секретар регулярно доповідає Президенту про стан виконання рішень і нові виклики. У серпні 2026 року серед пріоритетів нового секретаря називали посилення координації сил безпеки і оборони, підготовку до зими та розвиток систем протиповітряної оборони.

Практичний досвід останніх років показує, що саме через РНБО держава змогла швидко запроваджувати санкції, узгоджувати позиції з міжнародними партнерами та підтримувати єдність управлінських рішень у критичних ситуаціях.

Як приймаються рішення і хто їх виконує

Засідання Ради проводяться за рішенням Голови. Рішення ухвалюються не менше ніж двома третинами голосів членів. Після цього Президент видає указ про введення рішення в дію. З цього моменту воно стає обов’язковим для всіх органів виконавчої влади.

Контроль за виконанням здійснює сам Апарат РНБО та секретар. У разі потреби Рада може залучати експертів, науковців, представників місцевої влади та громадськості. Це дозволяє поєднувати стратегічний рівень рішень із практичною реалізацією на місцях.

Для порівняння повноважень і процедур можна звернутися до таблиці:

Аспект	Мирний час	Воєнний / надзвичайний стан
Основна функція	Координація і контроль органів виконавчої влади	Координація відбиття агресії, захисту населення, забезпечення життєдіяльності
Санкції	Персональні та секторальні за рішенням РНБО	Розширене застосування, включно з оперативним блокуванням активів
Рішення	Вводяться указами Президента	Вводяться указами, мають пріоритетний характер
Учасники	Постійний склад + запрошені	Розширений склад, Воєнний кабінет

Дані таблиці базуються на положеннях Конституції України, Закону № 183/98-ВР та Закону «Про санкції» (інформація з офіційних джерел zakon.rada.gov.ua та rnbo.gov.ua).

РНБО залишається одним із центральних елементів системи державного управління в Україні. Її ефективність залежить від якості аналітики, швидкості прийняття рішень і здатності координувати різні гілки влади в умовах постійних зовнішніх і внутрішніх викликів. Станом на 2026 рік орган продовжує адаптуватися до реалій тривалої війни, посилюючи фокус на технологічних спроможностях, кібербезпеці та стійкості критичної інфраструктури.