З 1 вересня роботу розпочинають 25 тисяч закладів освіти. Шкільні лінійки та інші урочистості дозволені лише там, де це дозволяє безпекова ситуація, місткість укриттів і можливість швидко перейти до них під час повітряної тривоги. У громадах із підвищеним ризиком російських ударів масових заходів бути не повинно.

Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Рішення про формат свята Першого дзвінка ухвалюють конкретні громади на місцях. Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості.

«Лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях. Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості», — заявив Корецький.

Укриття в садках, школах і вишах

Загалом по країні доступ до укриттів мають понад 82% дітей у дошкільній освіті та 83% учнів шкіл. Йдеться про понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.

За державний кошт будують ще 131 укриття, з них 18 — підземні дитячі садки. Після завершення робіт доступ матимуть 87% вихованців і учнів. Мета — 92% до кінця 2027 року.

У закладах вищої, фахової та професійної освіти показник нижчий — 68%. Укриття є у 965 з 1420 університетів і коледжів. Виші та коледжі самостійно визначають формат і графік навчання в межах автономії. Вони можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання залежно від безпеки, місткості укриттів і особливостей програм.

У Києві укриття є у 528 дитячих садках і 435 школах. Це забезпечує 91% вихованців і учнів столиці. 23 садочки та 20 шкіл власних укриттів не мають: для них навчання організовують у орендованих безпечних просторах.

На прифронтових територіях застосовують усі можливі форми навчання. Частина дітей навчається дистанційно, частина — у змішаному форматі з використанням протирадіаційних укриттів. Формат і графік визначають місцеві адміністрації.

Підручники, харчування та зарплати освітян

Росія цілеспрямовано атакує друкарні та склади з підручниками. Якщо оперативно надрукувати потрібну кількість неможливо, учні мають отримувати електронні версії.

Там, де безпека не дозволяє організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви.

З 1 вересня зарплати освітян зростуть ще на 20%. Зростають посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників, від яких розраховується більшість доплат і надбавок.

«Одночасно змінюємо саму систему оплати праці освітян. З 1 вересня відмовляємося від Єдиної тарифної сітки та переходимо до системи, де оклад залежатиме від посади та базової величини, що зараз становить середню зарплату по економіці в Україні», — додав Корецький.

Нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно-ресурсні центри й державні заклади освіти. Для дошкілля, позашкілля, професійної та фахової передвищої освіти органам місцевого самоврядування рекомендовано відповідне підвищення з 1 вересня 2026 року.

Зберігається доплата 2600 грн учителям, які працюють очно на прифронтових територіях. Педагоги коледжів, що готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, отримуватимуть додаткові 10% до окладу.

Заклади вищої освіти можуть ущільнювати графік, використовуючи суботи восени й навесні та за потреби подовжувати навчальний процес влітку. Перший тиждень у школах Києва планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Заклади мають бути готові оперативно змінити формат, якщо цього вимагатиме ситуація.