Закон не ставить стелю на сумарну кількість днів тимчасової непрацездатності протягом календарного року. Допомога виплачується за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності за рішенням експертної команди. Саме цю норму часто плутають із порогами 120 і 150 днів, які стосуються не оплати, а моменту направлення на оцінювання повсякденного функціонування.

Перші п’ять днів звичайної хвороби чи побутової травми оплачує роботодавець, з шостого дня — Пенсійний фонд України. Для догляду за дитиною до 14 років амбулаторно діє окремий ліміт у 14 календарних днів, у стаціонарі — весь час спільного перебування. Роботодавець має право, але не обов’язок розірвати трудовий договір, якщо відсутність через хворобу триває понад чотири місяці поспіль.

Розмір виплати залежить від страхового стажу: від 50% середньої зарплати при стажі до трьох років до 100% після восьми років. Якщо за останні 12 місяців страховий стаж менший за шість місяців, розрахунок обмежується мінімальною зарплатою. Нижче — як ці правила працюють на практиці у 2026 році.

Чи існує річний ліміт днів лікарняного

Частина 2 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105 прямо визначає: допомога по тимчасовій непрацездатності у разі захворювання або травми, не пов’язаної з виробництвом, виплачується за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності. Окремої цифри на кшталт «не більше 160 днів на рік» у чинній редакції немає.

Працівник може відкривати листок непрацездатності кілька разів на рік — після грипу, травми, загострення хронічного захворювання. Кожен новий епізод з іншим діагнозом рахується окремо. Головна умова — медичний висновок про тимчасову непрацездатність (електронний або, у передбачених випадках, паперовий). Без підтвердженого висновку виплати не буде.

У законодавстві немає максимальної кількості днів лікарняного на рік для штатного працівника: оплата триває стільки, скільки лікар підтверджує непрацездатність, до одужання або рішення експертної команди.

Обмеження 75 календарних днів для сезонних і тимчасових працівників діяло до 1 січня 2023 року. Після оновлення Закону № 1105 цю норму вилучили. У 2026 році сезонники отримують допомогу на загальних підставах. Старі роз’яснення з цифрою 75 днів уже не застосовуються.

Що означають пороги 120 і 150 днів

Цифри 120 і 150 днів беруться не з правил оплати, а з критеріїв направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи. Ці критерії затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338. З 2025 року функції колишніх МСЕК виконують експертні команди.

Лікуючий лікар зобов’язаний направити пацієнта на оцінювання, якщо виконується хоча б одна з умов:

• тимчасова непрацездатність триває безперервно протягом 120 календарних днів від дня її початку;
• одне й те саме захворювання або стан з перервами набрало загалом 150 календарних днів протягом року;
• захворювання на туберкульоз — направлення здійснюється через 10 місяців від дня настання непрацездатності, незалежно від того, чи були перерви.

Направлення не означає автоматичного закриття лікарняного. Експертна команда оцінює, чи можна продовжити тимчасову непрацездатність, чи вже є підстави для встановлення інвалідності. До моменту рішення виплати, як правило, продовжуються, якщо медичні висновки сформовані коректно.

Перерва хоча б на один робочий день між двома листками з одним діагнозом змінює логіку підрахунку. Для порогу 120 днів лічильник безперервності обнуляється. Для порогу 150 днів дні різних епізодів одного захворювання сумуються в межах року.

Як лікар продовжує листок непрацездатності

Тривалість одного медичного висновку залежить від причини непрацездатності та форми лікування. Для захворювання чи травми загального характеру висновок зазвичай формують на строк до 30 календарних днів. Після виписки зі стаціонару амбулаторне продовження можливе ще на кілька днів з обґрунтуванням у медичній документації.

Електронний листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі медичного висновку. Якщо випадок триває понад 30 календарних днів, лікар після огляду створює новий висновок без позначки про початок нового страхового випадку — це продовження того самого епізоду. Для роботодавця і Пенсійного фонду це один страховий випадок, а не два окремі.

Хто і за які дні платить

Схема фінансування різна для різних страхових випадків. Найчастіша ситуація — загальне захворювання або побутова травма.

Страховий випадок	Хто оплачує	Граничний строк допомоги
Хвороба або травма невиробничого характеру	Перші 5 днів — роботодавець, з 6-го — ПФУ	До одужання або встановлення інвалідності
Догляд за дитиною до 14 років (амбулаторно)	ПФУ з першого дня	Не більше 14 календарних днів
Догляд за дитиною до 14 років у стаціонарі	ПФУ з першого дня	Весь період спільного перебування
Догляд за хворим членом сім’ї (крім дитини до 14 років)	ПФУ з першого дня	3 дні, у виняткових випадках — до 7
Нещасний випадок на виробництві, профзахворювання	ПФУ з першого дня, 100%	До відновлення працездатності або інвалідності

Дані зведені за Законом № 1105 та роз’ясненнями Пенсійного фонду України (pfu.gov.ua). Для сумісників допомога призначається за одним місцем роботи — пріоритет має основне.

Перші п’ять днів роботодавець оплачує за Порядком, затвердженим постановою КМУ № 440. Підстава — листок непрацездатності зі статусом «готовий до сплати». Окремий наказ саме на ці п’ять днів не обов’язковий, якщо рішення про призначення допомоги вже оформлене розпорядчим документом.

Страховий стаж і відсоток оплати

Розмір допомоги визначає стаття 17 Закону № 1105. Відсоток застосовується і до днів за рахунок роботодавця, і до днів за рахунок ПФУ.

Страховий стаж	Відсоток середньої зарплати	Практичний ефект
До 3 років	50%	Найнижча компенсація втраченого заробітку
Від 3 до 5 років	60%	Часткове покриття, відчутне зниження доходу
Від 5 до 8 років	70%	Більшість працівників із середнім стажем
Понад 8 років	100%	Повна компенсація в межах розрахункової бази

Окремі категорії отримують 100% незалежно від стажу: постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідних категорій, донори, учасники бойових дій та інші особи, прямо названі в законі.

Якщо за останні 12 місяців перед страховим випадком страховий стаж менший за шість місяців, середня зарплата для розрахунку не може перевищувати мінімальну зарплату, встановлену в місяці настання випадку. Це захист системи від виплат із «нульової» бази, але для людини з коротким стажем сума виходить скромною.

Розрахунковий період — 12 календарних місяців, що передують місяцю відкриття лікарняного. Місяць початку хвороби до розрахунку не входить. Святкові дні з періоду не виключають: лікарняний рахують у календарних днях.

Чи можуть звільнити через тривалий лікарняний

Пункт 5 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю дозволяє роботодавцю розірвати трудовий договір, якщо працівник не з’являється на роботі більш як чотири місяці поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності. Це право, а не обов’язок. Багато підприємств зберігають місце навіть довше, особливо коли йдеться про цінного фахівця.

Чотири місяці рахуються підряд. Один день виходу на роботу або оформлена відпустка перериває строк, і відлік починається знову.

Звільнення за цією підставою заборонене, якщо непрацездатність спричинена трудовим каліцтвом або професійним захворюванням: місце роботи зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Не включається до чотирьох місяців відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами. Для туберкульозу законодавство передбачає триваліше збереження посади, тому п. 5 ст. 40 КЗпП тут не спрацьовує автоматично.

Загальне правило частини 3 статті 40 КЗпП залишається чинним: звільняти з ініціативи роботодавця під час лікарняного не можна, окрім прямо названих винятків (ліквідація підприємства без правонаступника, чотиримісячна безперервна непрацездатність тощо). Під час воєнного стану окремі процедури спрощені, але сама підстава п. 5 ст. 40 не зникла.

Окремі випадки, які плутають із річним лімітом

Догляд за дитиною і членом сім’ї

Лікарняний по догляду — це не «безлімітний запас днів на рік». Для дитини віком до 14 років амбулаторне лікування оплачується не більш як за 14 календарних днів на один випадок. Якщо дитина в стаціонарі і дорослий перебуває разом із нею, обмеження 14 днів не діє.

Для дорослого члена сім’ї строк жорсткіший: три календарні дні, у виняткових випадках з урахуванням тяжкості хвороби та побутових обставин — до семи. Рішення про продовження до семи днів ухвалює лікарсько-консультативна комісія або головний лікар, якщо комісії немає.

У нашій практиці кадрового супроводу траплялися ситуації, коли батьки відкривали кілька коротких листків по догляду протягом сезону ГРВІ. Кожен епізод оплачується окремо в межах 14 днів, але зловживання без медичних підстав лікар не підтвердить: електронний реєстр фіксує діагноз, строки й лікаря.

Вагітність і пологи

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами — окремий страховий випадок, не лікарняний «по хворобі». Типовий строк — 126 календарних днів (70 до пологів і 56 після; при ускладненнях або багатоплідній вагітності строк більший). Ці дні не входять до чотиримісячного періоду для звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП і не сумуються з лікарняними по загальному захворюванню як «ліміт на рік».

Виробнича травма і туберкульоз

При нещасному випадку на виробництві або професійному захворюванні допомога йде з першого дня за рахунок ПФУ в розмірі 100% середньої зарплати. Місце роботи зберігається до відновлення або інвалідності. Пороги 120/150 днів для направлення на оцінювання тут також застосовуються як медична процедура, але трудові гарантії ширші.

При туберкульозі направлення на оцінювання — через 10 місяців. Це не «максимум оплати», а строк, після якого стан пацієнта мають оцінити експертно. До рішення команди лікарняний може тривати, якщо висновки сформовані.

Що варто зробити працівникові і роботодавцю

Працівникові варто перевірити в кабінеті Пенсійного фонду, чи з’явився електронний листок і чи набув він статусу «готовий до сплати». Без цього статусу бухгалтерія не може коректно подати заяву-розрахунок. Якщо висновок «завис», питання вирішується через лікаря і технічну підтримку реєстру, а не через усні домовленості з кадровиком.

Роботодавцю потрібно розрізняти один страховий випадок і кілька окремих. Продовження того самого захворювання — це не новий старт п’яти днів «за рахунок підприємства». Новий випадок з іншим діагнозом після виходу на роботу знову запускає схему «5 днів роботодавець + далі ПФУ».

1. Зафіксуйте дату початку непрацездатності й стежте за безперервністю: від цього залежить і направлення на оцінювання, і можливе застосування п. 5 ст. 40 КЗпП.
2. Перевірте страховий стаж працівника за даними реєстру до розрахунку відсотка.
3. Не плутайте лікарняний по хворобі з листком по догляду: строки й джерело оплати різні.
4. Після 90–100 днів безперервної відсутності варто уточнити в закладі охорони здоров’я, чи готують направлення на оцінювання, щоб не зіткнутися з паузою у виплатах.
5. Зберігайте копії рішень про призначення допомоги та підтвердження подання заяви-розрахунку до ПФУ.

Електронний реєстр зменшив простір для «сірих» паперових листків, але не скасував людський фактор: помилковий діагноз, невчасно закритий висновок або плутанина між основним місцем і сумісництвом досі затримують гроші на тижні. У таких випадках перший крок — кабінет страхувальника на порталі ПФУ і звернення до лікаря, який формував висновок.

Максимальна кількість днів лікарняного на рік як єдина цифра в законі відсутня; обмежені окремі види допомоги (догляд), момент медичної експертизи (120/150 днів або 10 місяців при туберкульозі) і право роботодавця ставити питання про звільнення після чотирьох місяців безперервної відсутності.

Нормативна рамка на 2026 рік спирається на Закон № 1105, постанову КМУ № 1338 і статтю 40 КЗпП. Тексти цих актів варто звіряти в офіційній базі законодавства (zakon.rada.gov.ua), бо окремі процедури експертних команд уточнювалися протягом 2025 року. Для конкретного випадку вирішальним залишається медичний висновок, а не чутки про «ліміт 120 днів на рік», які досі циркулюють у розмовах на роботі.