Станом на серпень Київський метрополітен налічує рівно 52 станції на трьох лініях і готується до першого за багато років реального розширення. Найближчі нові станції з’являться на Сирецько-Печерській лінії в напрямку Виноградаря — «Мостицька» та «Варшавська». Їх відкриття очікується у другому кварталі 2027 року. Паралельно триває підготовка до Подільсько-Вигурівської лінії, але її повноцінний запуск відкладено щонайменше до закінчення війни через відсутність фінансування.

Мешканці густонаселених масивів на півночі і сході міста роками чекають на зручний підземний транспорт. Коли нові станції запрацюють, шлях від Виноградаря до центру скоротиться вдвічі, а навантаження на наземний транспорт помітно зменшиться. Водночас метро продовжує виконувати критичну роль укриття: 46 підземних станцій регулярно приймають десятки тисяч людей під час повітряних тривог.

Будівництво йде в складних умовах — дефіцит коштів, складні ґрунти, щільна міська забудова і необхідність перекладати інженерні мережі. Попри це підрядники працюють цілодобово, а місто вже залучає міжнародні кредити на оновлення вагонного парку, який знадобиться для нових ділянок.

Скільки станцій працює зараз і як виглядає мережа

Київський метрополітен складається з трьох ліній загальною довжиною близько 68 кілометрів. Святошинсько-Броварська (червона) і Оболонсько-Теремківська (синя) мають по 18 станцій кожна, Сирецько-Печерська (зелена) — 16. Три пересадкові вузли в центрі забезпечують зручні пересадки між усіма гілками.

Остання нова станція — «Теремки» — відкрилася ще в листопаді 2013 року. З того часу мережа фактично не розширювалася, хоча пасажиропотік і потреба в укриттях лише зростали. Сьогодні метро щодня перевозить сотні тисяч людей і залишається найнадійнішим видом транспорту під час блекаутів та обстрілів.

За даними оператора, у пікові ночі липня підземка прихистила понад 56 тисяч людей одночасно. Це нагадує, наскільки важливим є кожен новий кілометр тунелів і кожна додаткова станція.

Метро на Виноградар: дві станції, які змінять північ Києва

Найбільш реалістичний і найближчий проєкт — продовження зеленої лінії від станції «Сирець» у бік житлового масиву Виноградар. Перша черга довжиною 3,7 кілометра включає дві станції: «Мостицька» та «Варшавська» (раніше мала робочу назву «Проспект Правди»).

Як розвивалася історія будівництва

Роботи розпочалися ще в лютому 2019 року. Спочатку планували відкрити станції вже в грудні 2021-го. Проте темпи виявилися повільними, і в грудні 2023 року контракт із попереднім підрядником «Київметробуд» розірвали через суд. Компанія встигла прокласти правий перегінний тунель довжиною майже 1250 метрів від «Сирця» до майбутньої «Мостицької» і частково звести двоярусні тунелі далі.

У листопаді 2024 року будівництво відновили з новим підрядником — групою компаній «Автострада». Контракт передбачає 30 місяців робіт і вартість 13,785 мільярда гривень. Завершення основних будівельних робіт заплановане на початок 2027 року.

Технічні рішення та поточний стан робіт

«Мостицька» — станція мілкого закладення (глибина близько 12 метрів), односклепінна, з острівною платформою довжиною 104 метри і шириною 11 метрів. Вона розташована під перехрестям вулиць Віктора Некрасова, Білицької та Межової. У лютому 2026 року кияни в застосунку «Київ Цифровий» проголосували за можливу нову назву «Рогозів яр», але остаточне рішення ще має ухвалити міська рада.

Між «Мостицькою» і «Варшавською» будують унікальні для України двоярусні монолітні тунелі. Станом на кінець липня 2026 року вже зведено понад 1,6 кілометра таких конструкцій. На проспекті Європейського Союзу одночасно розробляють три котловани — під основний тунель, дощову каналізацію та систему водовідведення. Запущено мікротунелепрохідницький комплекс «Ніка», який прокладає колектор закритим способом. Основний прохідницький щит для перегінного тунелю очікується у вересні 2026 року.

На самій «Варшавській» завершено монолітні роботи підземного переходу, триває гідроізоляція. На «Мостицькій» активно зводять конструкції вестибюля. Підрядник працює на шести майданчиках одночасно, з дотриманням комендантської години.

Станція	Тип і глибина	Орієнтовне відкриття	Особливості
Мостицька	Односклепінна, ~12 м	2-й квартал 2027	Острівна платформа 104×11 м, можлива нова назва «Рогозів яр»
Варшавська	Мілкого закладення	2-й квартал 2027	Кінцева першої черги, підземний перехід уже майже готовий

Що дасть відкриття цих станцій

Виноградар і сусідні квартали десятиліттями страждали від транспортної ізоляції. Зараз жителі витрачають 40–60 хвилин на дорогу до найближчої станції метро. Після запуску поїзди доставлятимуть пасажирів до «Сирця» за 5–7 хвилин, а далі — прямим маршрутом у центр. Це розвантажить автобуси і маршрутки, зменшить затори на під’їздах і підвищить мобільність людей, які працюють у ділових районах Подолу та Шевченківського району.

Окремо варто відзначити, що нові тунелі і станції одразу стануть додатковими укриттями. У воєнних умовах це не менш важливо, ніж транспортна функція.

Подільсько-Вигурівська лінія: довгоочікувана четверта гілка

Подільсько-Вигурівська (жовта) лінія має стати справжнім проривом для лівобережжя. Перша черга — ділянка від «Глибочицької» до «Райдужної» з відгалуженням у бік Вигурівщини-Троєщини. У її складі шість станцій: «Глибочицька» (пересадка на «Лук’янівську»), «Подільська» (пересадка на «Тараса Шевченка»), три станції на естакаді Подільського мостового переходу («Суднобудівна», «Труханів острів», «Затока Десенка») і «Райдужна».

Мостовий перехід уже збудований, автомобільний рух ним відкритий, а станції в конструкціях мосту фактично готові. Проте підземна частина правобережної ділянки ще не розпочата в повному обсязі. У травні 2026 року Київська міська рада не підтримала залучення кредиту на першу чергу вартістю близько 68 мільярдів гривень. Без зовнішнього фінансування місто самостійно такий проєкт не потягне.

Мер Віталій Кличко неодноразово підкреслював: повноцінні терміни можна буде називати лише після закінчення війни. Тоді проєкт реалізовуватимуть максимально швидко. За попередніми програмами технічного розвитку, запуск першої черги орієнтовно можливий до 2033 року, але це дуже обережний прогноз.

Коли лінія запрацює, мешканці Троєщини отримають прямий і швидкий зв’язок із центром без багатогодинних поїздок наземним транспортом. Це один із найважливіших інфраструктурних проєктів Києва останніх десятиліть.

Інші плани: Новобіличі, продовження синьої лінії та нові депо

Окрім двох головних напрямків, у генеральному плані міста фігурують ще кілька ділянок. На червоній лінії після «Академмістечка» запланована станція «Новобіличі» з новим електродепо. Коштів на неї поки немає, тож реалізація відкладена щонайменше до 2030-х років.

На синій лінії обговорюють продовження від «Іподрому» далі на південь. Також існують напрацювання щодо станції «Львівська брама» (зелена лінія) і кількох резервних майданчиків, які колись законсервували.

Паралельно місто готує масштабне оновлення рухомого складу. Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив кредит до 150 мільйонів євро на закупівлю нових вагонів. Загалом планують придбати 224 вагони: більшість замінить застарілий парк, а частина піде саме на нові ділянки, щоб зберегти комфортні інтервали руху.

Виклики війни і що чекає пасажирів уже зараз

Будівництво метро в умовах повномасштабної війни — це постійний баланс між безпекою, фінансами та необхідністю розвивати місто. Блекаути, обстріли інфраструктури, необхідність працювати під час комендантської години і постійне перекладання мереж сповільнюють темпи. Проте роботи не зупиняються.

Для звичайних киян найближчі зміни стануть відчутними вже у 2027 році. Поки нові станції будують, варто стежити за офіційними повідомленнями КП «Київський метрополітен» і оновленнями в застосунку «Київ Цифровий». Там з’являються актуальні схеми і попередження про тимчасові обмеження руху транспорту біля будмайданчиків.

Метро Києва давно вийшло за межі звичайного транспорту. Воно стало символом стійкості міста. Кожна нова станція — це не просто додатковий вхід у підземку. Це коротший шлях додому, додаткове укриття і відчуття, що столиця продовжує жити і розвиватися навіть у найскладніші часи.