Олександр Семенович Зеленський — доктор технічних наук, професор і багаторічний завідувач кафедри інформатики, чия професійна доля тісно пов’язана з автоматизацією гірничих процесів і маркшейдерською справою. Народився 23 грудня 1947 року в Кривому Розі, він пройшов шлях від інженера-електрика до автора систем, які допомагають планувати видобуток на великих родовищах. Його наукова діяльність охоплює моделювання кар’єрів, підрахунок запасів руди та створення інформаційних систем управління гірничими роботами.

Батько чинного Президента України Володимира Зеленського, Олександр Семенович залишається активним викладачем і дослідником навіть у поважному віці. Родина провела кілька років у Монголії, де він працював над автоматизацією комбінату «Ерденет». Його біографія — це історія технічної інтелігенції промислового міста, єврейського походження та тихої, послідовної праці, яка рідко потрапляє в заголовки, але впливає на реальні виробничі процеси.

У Кривому Розі, місті, де залізна руда визначає ритм життя вже понад століття, 23 грудня 1947 року народився хлопчик, який згодом стане одним із тих, хто переводив гірничу справу на мову алгоритмів. Олександр Семенович Зеленський з’явився на світ у родині ветерана Другої світової війни Семена Івановича Зеленського. Батько пройшов фронт у складі 57-ї гвардійської стрілецької дивізії, а після війни служив у міліції. Сім’я пережила важкі втрати під час Голокосту: дід і троє братів Семена Івановича загинули. Ця історія, яку пізніше згадував і Володимир Зеленський, лягла в основу сімейної пам’яті.

Олександр ріс у середовищі, де технічна точність і відповідальність були природними. Кривий Ріг післявоєнних років гудів домнами й екскаваторами. Тут майбутній науковець обрав шлях, який поєднував електротехніку з гірничою справою. У 1972 році він з відзнакою закінчив електротехнічний факультет Криворізького гірничорудного інституту (нині Криворізький національний університет). Диплом відкрив двері до роботи, де теорія зустрічалася з реальними кар’єрами.

Маркшейдерія — це не просто вимірювання підземних виробок. Це точна наука про геометрію родовища, облік запасів і контроль руху гірської маси. Олександр Семенович обрав саме цей напрям і почав розробляти автоматизовані підходи. У 1983 році в Московському гірничому інституті він захистив кандидатську дисертацію «Автоматизований підрахунок запасів залізорудних родовищ в АСУ кар’єром». Робота стосувалася створення систем, які дозволяли швидше й точніше рахувати, скільки руди залишається в надрах і як її виймати без втрат.

Двадцять років потому, у 2003 році, у Національному гірничому університеті в Дніпрі він захистив докторську дисертацію «Методологічні основи маркшейдерського забезпечення планування та обліку видобутку в інформаційній системі управління рудним кар’єром». Ця праця стала підсумком багаторічних досліджень. Вона описувала, як поєднати геологічні дані, маркшейдерські виміри та програмне забезпечення в єдину систему, яка допомагає керівництву комбінатів приймати рішення.

З 1995 року Олександр Семенович очолює кафедру інформатики та інформаційних технологій у Криворізькому економічному інституті (пізніше — частина Державного університету економіки і технологій). Кафедра готує спеціалістів із програмного забезпечення. Студенти отримують не лише теорію, а й практику моделювання складних поверхонь кар’єрів за допомогою B-сплайнів і NURBS-поверхонь. Такі методи дозволяють будувати цифрові моделі рельєфу й якісних показників руди.

Окрему сторінку його біографії становить робота з монгольським комбінатом «Ерденет». Це одне з найбільших у світі мідно-молібденових родовищ. Починаючи з другої половини 1970-х років Олександр Семенович брав участь у створенні автоматизованої системи управління для цього підприємства. Співпраця тривала понад двадцять років. Саме завдяки цій роботі родина Зеленських на кілька років переїхала до міста Ерденет. Маленький Володимир провів там частину дитинства, пішов у перший клас місцевої школи й досі згадує суворий клімат і квітучі сопки. У Монголії на честь українського вченого навіть встановили пам’ятну стелу. Місцеві фахівці говорили про нього з великою повагою.

Науковий доробок Олександра Семеновича включає понад 140 публікацій і чотири монографії. Серед тем — автоматизація підрахунку запасів, моделювання поверхонь кар’єрів, розробка програмного забезпечення для розрахунку свердловинних зарядів. Він брав участь у міжнародних конференціях і був членом спеціалізованих учених рад у Дніпрі та Кривому Розі. Його роботи допомагали на Інгулецькому й Новокриворізькому гірничо-збагачувальних комбінатах.

Особисте життя Олександра Семеновича завжди залишалося приватним. Дружина — Римма Володимирівна, інженерка за освітою, яка багато років працювала за фахом. Подружжя виховало єдиного сина в атмосфері вимогливості й скромності. Володимир Зеленський неодноразово згадував, що батьки були суворими, вимагали вчитися й читати «правильні» книжки. У сім’ї не було великих статків. У важкі 1990-ті син рано почав заробляти самостійно. Коли Володимир вирішив іти в політику, батьки, за його словами, відмовляли, називаючи це «брудом». Проте прийняли його вибір.

Станом на зараз Олександру Семеновичу 78 років. Він продовжує жити в Кривому Розі. У 2023 році Кабінет Міністрів призначив йому довічну державну стипендію за видатні заслуги у сфері вищої освіти. Раніше, у 2020 році, подібна ініціатива викликала суспільну дискусію й була відкладена. Сам науковець тоді публічно заявляв, що особисто нічого не потребує.

Щоб краще зрозуміти масштаб його шляху, варто поглянути на ключові віхи.

Рік	Подія	Значення
1947	Народження в Кривому Розі	Початок шляху в промисловому місті
1972	Закінчення інституту з відзнакою	Основа для роботи в автоматизації
1983	Кандидатська дисертація (Москва)	Автоматизований підрахунок запасів
1995	Завідувач кафедри інформатики	Багаторічна викладацька робота
2003	Докторська дисертація (Дніпро)	Системи управління рудним кар’єром
1970–1990-ті	Робота з комбінатом «Ерденет»	Міжнародний досвід і сімейний період у Монголії

Науковий стиль Олександра Семеновича завжди залишався прикладним. Він не гнався за гучними теоріями, а створював інструменти, якими можна користуватися на кар’єрі. Моделювання поверхні за допомогою сплайнів, автоматизація розрахунку зарядів, інтеграція геологічних і маркшейдерських даних — усе це зменшує людський фактор і підвищує точність планування. У гірничій справі помилка в підрахунку запасів може коштувати мільйони. Системи, над якими працював Зеленський, допомагали уникати таких помилок.

У викладанні він також залишався практиком. Студенти кафедри отримували завдання, пов’язані з реальними даними комбінатів. Це формувало покоління програмістів, які розуміють специфіку гірничої галузі. За моїм досвідом спілкування з випускниками технічних спеціальностей Кривого Рогу, саме такі кафедри дають найбільш затребуваних спеціалістів для місцевих підприємств.

Життя Олександра Семеновича Зеленського — це приклад того, як людина з промислового міста може побудувати кар’єру на стику класичної гірничої науки та сучасних інформаційних технологій. Він рідко з’являється на публіці, не дає гучних інтерв’ю й продовжує жити в тому самому Кривому Розі, де народився. Його син став президентом країни, яка проходить через найважчі випробування. Батько ж залишився вченим, чиї алгоритми й моделі працюють там, де видобувають руду.

Сімейна історія Зеленських — від фронтовика Семена Івановича через науковця Олександра Семеновича до Володимира Олександровича — відображає кілька поколінь українського життя. Від війни й Голокосту через радянську технічну інтелігенцію до незалежної України. У цій історії немає гучних гасел. Є лише послідовна праця, точність розрахунків і вміння передавати знання далі.