Українське місто Ізюм на Харківщині досі не оговталося від п’ятимісячної російської окупації 2022 року і знову опинилося під загрозою. Російські війська наближаються, а мешканці готуються до найгіршого сценарію. Вони побоюються, що цього разу місто можуть знищити майже повністю. Про це йдеться у репортажі джерела.

Ряд могил у місті лишається моторошним нагадуванням про жахи окупації чотири роки тому. На хрестах написано «Невідома жінка» та «Фрагменти кісток». Після відходу російських військ залишилися зруйновані будівлі та масове поховання. Усі 447 тіл з нього ексгумували та перепоховали на пагорбі. Серед них є рештки, які так і не вдалося ідентифікувати.

Жителі не мають ілюзій. Вони кажуть, що нова битва за місто буде набагато гіршою за попередню. Ізюм поки не перебуває під безпосередньою загрозою захоплення. Люди все одно готуються до найгіршого і водночас сподіваються, що українські сили утримають лінію оборони.

Спогади про окупацію та життя сьогодні

70-річний журналіст Микола Калюжний згадує розповіді матері про життя в Ізюмі під час німецької окупації. Він не думав, що історія може повторитися. Чоловік яскраво пам’ятає перші російські літаки, перші бомби в центрі та понівечене тіло чоловіка під пам’ятником Тарасу Шевченку.

«Це було як у Сталінграді 1942 року. Усе палало», — згадує він.

У міському історичному музеї діє виставка про життя під російською окупацією. Там можна побачити пачки російських цигарок, пропагандистські газети, шоломи окупантів, розірвані уламками, та чоботи.

Заступник міського голови Володимир Мацокін каже, що Ізюм не хоче залишатися відомим лише як місце масових поховань чи тортур. Місто хоче жити й відбудовуватися. Наближення фронту заморозило великі інвестиції, зокрема плани створення підземних шкіл.

Зараз в Ізюмі проживає близько 28 тисяч людей проти 45 тисяч до початку повномасштабного вторгнення. Зруйновані кінотеатр, будівля міської ради та школа. Над тротуаром у центрі натягнута антидронова сітка.

Укріплення та оцінки ризику

Ізюм залишається важливим пунктом зосередження сил і логістичним центром для українських військових. Щоб дістатися міста, російським силам довелося б прорвати кілька кілець оборони: мінні поля, потрійні шари колючого дроту, рови та бетонні піраміди «зуби дракона», які простягаються на багато кілометрів.

Уздовж шосе з’являються свіжовикопані траншеї та протитанкові загородження. Після блокпоста антидронова сітка утворює над дорогою тунель. Ізюм став першим містом в Україні, де такі сітки почали встановлювати превентивно.

Багато оборонних споруд звів 96-й окремий батальйон забезпечення 3-го армійського корпусу. Ним командує 40-річний військовий із позивним Тренер. Він прибув до Ізюма у квітні 2024 року після боїв у Запорізькій області, Бахмуті та Авдіївці. Тоді місто вважали одним із найімовірніших напрямків нового російського наступу.

Московські війська повільно просуваються Донецькою областю на схід від міста. Слов’янськ і Краматорськ зазнають обстрілів, тож Ізюм набув ще більшого значення як вузол постачання.

Тренер прогнозує, що Росія посилить спроби перешкодити переміщенню військ і техніки до Слов’янська і Краматорська. Він категорично відкидає припущення про неминучу нову окупацію Ізюма. Свіжі траншеї — це заходи підготовки.

«Те, що вони наближаються, не означає, що вони сюди дістануться. Із відірваними ногами далеко не підеш», — сказав він.

18-річний Єгор Братищев і 20-річний Клим Величко вважають, що ризик нової окупації існує.

«Імовірність висока. Ви бачили нашу лінію фронту? Вона щодня наближається до нас», — сказав Братищев. За його словами, у Росії більше людей, керованих авіабомб і безпілотників. «Оборона тут дуже сильна, але це лише питання часу».

Власниця кіоску Наталія Руденко зізналася, що боїться: залишатися в місті може стати надто небезпечно. «Російські війська тепер знищують цілі міста. Це страшно. Ми живемо із зібраними валізами».

Хірург головної лікарні Юрій Кузнєцов розповів, що до окупації 2022 року мешканці були наче «маленькі діти» і не усвідомлювали жахів. «Тепер я більше боюся, ми більше боїмося, тому що розуміємо небезпеку». Майже всі його пацієнти мають поранення від атак безпілотників. Повномасштабний штурм, на його думку, буде гіршим. «Цього разу це буде стовідсоткове знищення».

Володимир Мацокін визнав стурбованість людей, але зазначив, що вони «більше говорять про надію». Він дивувався, звідки вони беруть сили.

10 вересня під ранок російські сили завдали удару по східній околиці Ізюма, попередньо керованою авіабомбою. Пошкоджено кілька приватних житлових будинків. Виникла пожежа на господарчій споруді. Постраждали двоє осіб. 9 вересня дрон влучив у поїзд сполученням «Харків — Ізюм» на станції біля села Іскра. Постраждало семеро людей.