3М22 «Циркон» — російська ракета, яку з 2019 року активно представляли як гіперзвукову протикорабельну зброю з прямоточним повітряно-реактивним двигуном, здатну розвивати до 9 Махів і уражати цілі на відстані понад 1000 км. Реальні дані, зібрані на основі уламків і аналізу ГУР МО України у 2026 році, малюють іншу картину: двоступенева твердопаливна система з квазібалістичною траєкторією, максимальна зафіксована швидкість близько 6,8 Маха і бойова частина лише 120 кг.

Ракета спочатку створювалася для ударів по надводних кораблях з універсальних пускових установок 3С14 на фрегатах проєкту 22350 і підводних човнах «Ясень». Через проблеми Чорноморського флоту її адаптували під наземні комплекси «Бастіон-М», звідки й запускають по Україні з Криму та північних областей Росії. Основна загроза полягає не в «невразливості», а в короткому часі підльоту та високій швидкості на маршовій ділянці, що ускладнює роботу ППО.

Дані про «Циркон» залишаються неповними: російські заяви часто суперечать результатам експертизи уламків. Нижче — систематизований розбір конструкції, характеристик, бойового застосування і реальних обмежень на основі відкритих джерел та аналізу українських фахівців станом на 2026 рік.

Як ракета 3М22 з’явилася і чому її довго називали гіперзвуковою

Розробку 3М22 «Циркон» (індекс комплексу 3К22, кодування НАТО SS-N-33) веде НВО машинобудування у Реутові. Роботи почалися орієнтовно у 2011 році, перші випробування — у середині 2010-х. У лютому 2019 року Володимир Путін публічно заявив про швидкість близько 9 Махів і дальність понад 1000 км, після чого ракета стала одним із центральних елементів російської пропаганди «непереможної» зброї.

На озброєння ВМФ Росії її прийняли на початку 2023 року. Планувалося замінити або доповнити важкі протикорабельні ракети типу «Граніт» і «Онікс». Універсальні шахти 3С14 дозволяють запускати «Циркон», «Калібр» і «Онікс» з тих самих носіїв — фрегатів «Адмірал Горшков» і атомних підводних човнів проєкту 885. Згодом з’явилася наземна версія на базі берегових комплексів «Бастіон».

Довгий час у відкритих джерелах домінувала версія про гіперзвуковий прямоточний повітряно-реактивний двигун (scramjet) на рідкому паливі типу децилін. Саме це пояснювало високі заявлені швидкості. Аналіз уламків, проведений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз і ГУР МО України у 2026 році, показав відсутність повітрозабірників і ознак повітряно-реактивного двигуна. Замість цього виявили двоступеневу твердопаливну схему.

Реальна конструкція: твердопаливна балістика замість scramjet

За даними ГУР МО України (база War&Sanctions, серпень–вересень 2026 року), 3М22 — двоступенева ракета. Після виходу з контейнера спрацьовує твердопаливний розгінний двигун, який виводить її на висоту та швидкість. Потім він відокремлюється, і вмикається маршовий твердопаливний двигун 3Л2211 виробництва НВО «Іскра». Обидва двигуни — на твердому паливі.

Довжина ракети — близько 8 метрів, діаметр корпусу — 0,666 м. Хвостова частина виконана з титану, там розміщені електрогідравлічні рульові приводи 3В915. Наведення комбіноване: інерціальна система на марші плюс активна радіолокаційна головка самонаведення 3В222 (НВП «Радар ММС») на кінцевій ділянці. Бортовий обчислювач — «Багет-83», типовий для російських балістичних ракет.

Траєкторія — квазібалістична. Ракета піднімається на висоту 30–40 км, де опір повітря нижчий, розганяється і потім знижується з можливими маневрами. Це відрізняє її від класичних крилатих ракет з повітряно-реактивним двигуном, які тримають більш-менш постійну висоту і швидкість протягом більшої частини польоту. Відсутність повітрозабірника і наявність твердопаливних двигунів роблять «Циркон» ближчим до маневрених балістичних ракет, ніж до справжніх гіперзвукових крилатих.

Бойова частина 3Г22 (ДержНДІмаш) важить близько 120 кг. Це помітно менше, ніж у багатьох інших російських ударних ракет. Для порівняння, навіть відносно невелика крилата ракета «Бандероль» несе близько 150 кг. Мала маса БЧ обмежує руйнівну силу при ударах по наземних цілях порівняно з «Іскандером» чи «Кинджалом».

Заявлені та підтверджені характеристики: таблиця порівняння

Російські джерела десятиліттями публікували оптимістичні цифри. Український аналіз уламків і траєкторій дає більш стриману картину. Нижче — зіставлення основних параметрів.

Параметр	Російські заяви (2019–2023)	Дані ГУР МО України та експертизи уламків (2026)
Тип	Гіперзвукова крилата протикорабельна з scramjet	Двоступенева твердопаливна квазібалістична
Максимальна швидкість	До 8–9 Махів	Зафіксована до 6,8 Маха (не підтримується постійно)
Дальність	Понад 1000 км	Оцінки 450–1000 км залежно від траєкторії; точні дані обмежені
Висота польоту	30–40 км	30–40 км
Бойова частина	300–400 кг	Близько 120 кг
Довжина / діаметр	8–10 м / ~0,6 м	8 м / 0,666 м
Двигун	Твердопаливний розгінний + scramjet (децилін)	Два твердопаливні двигуни (розгінний і маршовий 3Л2211)

Джерело: відкриті російські заяви та база War&Sanctions ГУР МО України.

Швидкість 6,8 Маха (приблизно 8300 км/год) все ще висока і залишає мало часу на реакцію. Проте вона не підтримується протягом усього польоту. На кінцевій ділянці ракета сповільнюється, що теоретично відкриває вікно для перехоплення. Дальність сильно залежить від профілю: низька траєкторія дає менше, напівбалістична — більше.

Застосування по Україні у 2024–2026 роках

Перші підтверджені випадки застосування «Циркона» по Україні датуються кінцем 2023 — початком 2024 року. Уламки з маркуванням 3М22 виявили після ударів у Запоріжжі та Києві. 7 лютого 2024 року ракета впала в столиці, пошкодивши інфраструктуру. 25 березня 2024 року два «Циркони» запустили з Криму; один або обидва перехопили, уламки спричинили пошкодження в Печерському районі.

У 2025–2026 роках застосування стало регулярнішим. Ракети запускають переважно з адаптованих комплексів «Бастіон-М» з тимчасово окупованого Криму та з Курської області. 2 червня 2026 року зафіксували рекорд — вісім «Цирконів» в одній атаці. У жовтні 2026 року під час ударів по Києву знову застосовували ці ракети; Повітряні сили повідомляли про перехоплення принаймні однієї системою Patriot.

Типові цілі — енергетична інфраструктура, об’єкти в Києві та інших великих містах. Через відносно малу бойову частину окремий «Циркон» рідко спричиняє масштабні руйнування порівняно з балістичними ракетами з важчою БЧ. Основний ефект — тиск на систему ППО і скорочення часу на укриття.

Час підльоту та можливості перехоплення

Час підльоту залежить від місця запуску і траєкторії. При старті з Криму до південних міст (Миколаїв, Одеса) — орієнтовно 2,5–3 хвилини, до Дніпра чи Запоріжжя — близько 3–4 хвилин, до Києва — 5–6 хвилин і більше. З Курської області до Києва час скорочується до приблизно 4–6 хвилин. Точні цифри варіюються залежно від висоти та швидкості на конкретній ділянці; оцінки 2024 року часто базувалися на завищених швидкостях.

Перехоплення можливе. Українські ППО неодноразово збивали «Циркони» за допомогою комплексів Patriot. На кінцевій ділянці, коли ракета сповільнюється, шанси зростають. Квазібалістична траєкторія і відсутність постійного гіперзвукового польоту в щільних шарах атмосфери спрощують завдання порівняно з теоретичним scramjet, який тримав би високу швидкість довше. Водночас короткий час підльоту і маневри ускладнюють роботу всіх наявних систем.

У реальних атаках 2026 року частина «Цирконів» перехоплювали, частина досягала цілей. Ефективність залежить від кількості одночасних цілей, наявності ракет-перехоплювачів і позицій радарів. Мала бойова частина знижує критичність промаху для цивільної інфраструктури, але не скасовує загрози.

Носії, масштаби виробництва та вартість

Основні носії — фрегати проєкту 22350 і підводні човни «Ясень» з універсальними установками 3С14. Через обмеження флоту в Чорному морі основне бойове застосування проти України йде з наземних «Бастіон-М». Це дозволяє швидко змінювати позиції запуску і використовувати ракети з різних напрямків.

Виробництво обмежене. Оцінки вартості однієї ракети коливаються від приблизно 5,6 до 10 мільйонів доларів. Темпи випуску низькі порівняно з «Калібрами» чи «Іскандерами». ГУР МО України оприлюднив дані про понад 70 підприємств і організацій, залучених до виробництва, включно з іноземними компонентами (американські чіпи Altera і підсилювачі TriQuint). У жовтні 2026 року Україна запровадила санкції проти низки спеціалістів, пов’язаних зі складанням «Цирконів» та «Іскандерів».

Запас ракет оцінюється в десятки–сотні одиниць. Через високу ціну і складність «Циркон» залишається рідкісною зброєю, яку застосовують вибірково, часто в комбінації з масованими атаками дронів і інших ракет.

Поширені міфи про «Циркон»

Найстійкіший міф — наявність гіперзвукового прямоточного повітряно-реактивного двигуна і постійна швидкість 9 Махів. Аналіз уламків і конструкції спростовує це: твердопаливні двигуни, максимум 6,8 Маха, квазібалістична траєкторія. Другий міф — повна невразливість для сучасних ППО. Практика 2024–2026 років показує, що Patriot перехоплює ці ракети, особливо на кінцевій ділянці.

Третій міф стосується бойової частини. Російські джерела довго вказували 300–400 кг. Реальна маса близько 120 кг робить «Циркон» менш потужним ударним засобом по наземних цілях, ніж очікувалося. Четвертий — універсальна загроза для будь-яких цілей. Ракета оптимізована під морські цілі з активною радіолокаційною ГСН; по наземних об’єктах вона працює, але не є ідеальним інструментом.

З практики аналізу відкритих даних і уламків часто виявляється, що російська пропаганда завищує параметри нових систем на 20–40 % за швидкістю і дальністю. «Циркон» — не виняток.

Що змінює розуміння природи ракети для оборони

Класифікація «Циркона» як квазібалістичної твердопаливної ракети, а не справжньої гіперзвукової крилатої, має практичні наслідки. Системи протиповітряної оборони, розраховані на балістичні цілі, працюють ефективніше, ніж проти теоретичного scramjet. Сповільнення на кінцевій ділянці дає додатковий шанс перехоплення. Мала бойова частина знижує потенціал для масових руйнувань від одиничних влучань.

Водночас короткий час підльоту з близьких позицій (Крим, Курська область) залишається серйозною проблемою. Для міст на півдні України реакція має бути майже миттєвою. Комбіновані атаки — «Циркони» разом із «Іскандерами», «Кинджалами», «Оніксами» і масою дронів — створюють перевантаження для ППО незалежно від типу кожної окремої ракети.

Розуміння реальних характеристик дозволяє точніше планувати позиції радарів, розподіл ракет-перехоплювачів і алгоритми оповіщення. Санкції на виробників і компоненти уповільнюють поповнення запасів. «Циркон» — дорога і відносно рідкісна зброя з обмеженою руйнівною силою, яку українська ППО вже неодноразово нейтралізувала.

Ключові інсайти: «Циркон» — твердопаливна квазібалістична ракета зі швидкістю до 6,8 Маха і БЧ 120 кг; час підльоту до Києва з найближчих позицій становить кілька хвилин; перехоплення можливе і підтверджене на практиці; головна загроза — не «суперзброя», а швидкість і тактика масованого застосування разом з іншими засобами.