Мобілізовані військовослужбовці в Україні під час дії воєнного стану не мають фіксованого календарного терміну служби в місяцях чи роках. Їхній строк прив’язаний до тривалості особливого періоду та загальної мобілізації і триває до окремого рішення Президента про демобілізацію або закінчення цього періоду.

Станом на серпень 2026 року воєнний стан і загальна мобілізація продовжені до 31 жовтня 2026 року. Індивідуальне звільнення можливе лише за чітко визначеними законом підставами, а масової демобілізації досі немає. Водночас анонсовано поетапне звільнення частини довгослужачих з кінця осені 2026 року.

Нові мотиваційні контракти з фіксованими термінами (від 6–14 до 24 місяців) дають можливість частині військових отримати прогнозовану дату завершення служби та відстрочку від подальшого призову, проте ті, хто залишається в статусі мобілізованих, продовжують службу за загальними правилами.

Правові основи строку служби мобілізованих

Основним нормативним актом, що регулює це питання, залишається Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Згідно з його положеннями, для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період, строк служби визначається рішенням Президента України. Це може бути пов’язано із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації.

Особливий період охоплює час мобілізації, воєнний час і період демобілізації після завершення воєнних дій. Він настає з моменту введення воєнного стану або оголошення мобілізації. Воєнний стан в Україні діє з 24 лютого 2022 року і регулярно продовжується указами Президента, які затверджує Верховна Рада, переважно на 90 діб. Останнє таке продовження набрало чинності з 2 серпня 2026 року і діє до 31 жовтня 2026 року.

Це означає, що людина, мобілізована навесні 2022 року, на момент серпня 2026-го вже перебуває на службі понад чотири роки. Ті, кого призвали пізніше, мають менший стаж, але підпадають під ті самі правила. Законодавство не передбачає автоматичного звільнення після певної кількості місяців чи років служби саме для мобілізованих.

Ключова особливість полягає в тому, що строк служби мобілізованого напряму залежить від політико-військового рішення, а не від індивідуального календаря.

Відмінність між мобілізованими та контрактниками

Під час дії воєнного стану існують різні статуси військовослужбовців, і це суттєво впливає на тривалість їхньої служби. Мобілізовані служать до рішення про демобілізацію. Контрактники — згідно з умовами підписаного контракту, який під час особливого періоду може продовжуватися, але нові форми контрактів 2026 року змінили цю логіку.

З середини червня 2026 року діє експериментальний проєкт мотиваційних контрактів, запроваджений постановою Кабінету Міністрів. Він передбачає три основні типи:

• Піхотно-штурмовий контракт — для найбільш ризикованих посад (піхота, штурмові підрозділи, бойові медики тощо). Терміни: 14 місяців для цивільних, 10 місяців для чинних військовослужбовців, від 6 місяців для тих, хто вже звільнявся під час особливого періоду.
• Бойовий контракт — для інших бойових спеціальностей (оператори БпЛА, артилеристи, фахівці РЕБ тощо). Строк — 24 місяці.
• Базовий контракт — для тилових, штабних, логістичних та технічних посад. Також 24 місяці.

Після завершення такого контракту військовослужбовець отримує гарантовану відстрочку від подальшої мобілізації щонайменше на шість місяців. Тривалість відстрочки може збільшуватися залежно від кількості днів виконання бойових завдань і загального стажу служби. Ті, хто не підписує новий контракт, залишаються в статусі мобілізованих і продовжують службу до офіційної демобілізації.

Різниця добре відчувається на практиці. Два бійці можуть стояти в одному окопі, отримувати схоже грошове забезпечення, але один через десять місяців має чітку перспективу звільнення з відстрочкою, а другий — ні.

Категорія	Термін служби	Можливість звільнення	Відстрочка після
Мобілізовані	До закінчення особливого періоду або рішення про демобілізацію	Лише за підставами ст. 26 Закону	Не передбачена автоматично
Піхотно-штурмовий контракт	6–14 місяців	Після закінчення контракту	Мінімум 6 місяців + бойові дні
Бойовий / базовий контракт	24 місяці	Після закінчення контракту	Мінімум 6 місяців + додаткові умови

Дані таблиці сформовані на основі положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та постанови Кабінету Міністрів щодо експериментальних контрактів 2026 року (джерела: zakon.rada.gov.ua, офіційні роз’яснення Міністерства оборони).

Підстави для індивідуального звільнення зі служби

Навіть за відсутності масової демобілізації законодавство передбачає можливість звільнення окремих військовослужбовців. Основні підстави під час дії воєнного стану визначені статтею 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» і є вичерпними.

До найпоширеніших належать:

• Досягнення граничного віку перебування на військовій службі (для більшості категорій — 60 років).
• Стан здоров’я — висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність з переоглядом через 6–12 місяців. Наявність інвалідності також може бути підставою, якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати службу.
• Сімейні обставини — зокрема, якщо на утриманні перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або якщо чоловік (дружина) також проходить військову службу, а в сім’ї є неповнолітня дитина.
• Набрання законної сили обвинувальним вироком суду з призначенням покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі.
• Звільнення з полону (з певними умовами).
• Інші підстави, прямо передбачені законом (загибель або безвісне зникнення близького родича в окремих випадках тощо).

Рішення про звільнення приймає командир військової частини на підставі рапорту та підтверджувальних документів. Процедура вимагає ретельної підготовки пакета документів і часто супроводжується проходженням ВЛК. На практиці процес може займати від кількох тижнів до кількох місяців залежно від обставин і завантаженості комісій.

Перспективи поетапної демобілізації у другій половині 2026 року

У червні 2026 року керівництво Міністерства оборони публічно підтвердило плани щодо початку поетапного звільнення частини військовослужбовців, які перебувають у строю з 2022 року або раніше (включаючи учасників АТО/ООС). Орієнтовний старт процесу — кінець осені 2026 року.

Критерії, які анонсувалися, базуються на двох основних показниках: загальна тривалість служби та кількість днів безпосередньої участі в бойових діях. Перевагу мають ті, хто має довший стаж і більше бойових днів. Процес планується виключно поетапним — щомісяця обмежена кількість осіб, щоб не послабити боєздатність підрозділів. Точні цифри та темпи залежатимуть від ситуації на фронті та можливих дій противника.

Важливо розуміти: навіть у разі початку таких звільнень це не буде автоматичною демобілізацією всього контингенту 2022 року. Офіцери, за попередніми заявами, не підпадають під першочергове звільнення через критичну роль у командуванні.

Указ Президента про звільнення в рамках цього механізму матиме пріоритет навіть над підписаними новими контрактами. Тобто якщо військовослужбовець підпише 24-місячний контракт, але потрапить під критерії поетапного звільнення, рішення за указом буде визначальним.

Практичні аспекти для військовослужбовців та їхніх родин

Для тих, хто вже служить, найбільш реалістичними шляхами прогнозованого завершення служби зараз є або підписання нового мотиваційного контракту з фіксованим терміном, або очікування індивідуальних підстав чи початку поетапного звільнення довгослужачих. Варто уважно відстежувати офіційні роз’яснення через застосунок «Армія+» та повідомлення командування частини.

Родинам рекомендується завчасно збирати документи, які можуть знадобитися для підтвердження сімейних обставин або стану здоров’я. Це медичні висновки, свідоцтва про народження дітей, документи про інвалідність тощо. У разі виникнення підстав для звільнення рапорт краще подавати з повним пакетом підтверджень, щоб уникнути затягування.

Грошове забезпечення мобілізованих і контрактників під час воєнного стану формується за схожими принципами, але нові контракти передбачають додаткові мотиваційні виплати, особливо для піхотно-штурмових посад. Це створює фінансовий стимул переходити на контрактну форму, навіть якщо основна мотивація — саме визначеність термінів.

Слід також пам’ятати, що демобілізація як комплексний процес (переведення армії на штати мирного часу) можлива лише після окремого рішення Президента і затвердження його Верховною Радою. Скасування воєнного стану саме по собі автоматично не запускає масове звільнення.

Ситуація залишається динамічною. Кожне продовження воєнного стану і мобілізації, нові постанови щодо контрактів і заяви керівництва Міністерства оборони безпосередньо впливають на реальні перспективи тисяч військовослужбовців. Тому актуальну інформацію варто перевіряти за офіційними джерелами — насамперед за текстами законів і указів на порталі законодавчих актів та роз’ясненнями Міністерства оборони.