У столиці рівень забруднення атмосферного повітря більшу частину часу залишається помірним або низьким, проте епізодичні підвищення концентрацій дрібнодисперсного пилу, діоксиду азоту та формальдегіду створюють реальні ризики для здоров’я. Основним джерелом залишається автотранспорт, який формує 80–90 % викидів, а додатковий внесок дають теплоелектроцентралі, промислові об’єкти та сезонні пожежі. Моніторинг Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського та міської мережі станцій фіксує перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій переважно за діоксидом азоту та формальдегідом.

Для киян це означає необхідність відстежувати індекси якості повітря в режимі реального часу та застосовувати прості захисні заходи під час пікових періодів. Дані 2024–2026 років показують, що майже 75 % часу загальний рівень забрудненості був низьким або дуже низьким, проте локальні «гарячі точки» біля магістралей і в районах із щільною забудовою потребують особливої уваги.

Розуміння механізмів утворення забруднюючих речовин, їхнього впливу на організм і доступних способів мінімізації ризиків допомагає зменшити негативні наслідки навіть за умов міського середовища з високою транспортною інтенсивністю.

Як вимірюють якість повітря в столиці

Система спостережень у Києві працює на двох рівнях. Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського веде лабораторний моніторинг на 16 стаціонарних постах у місті. Проби відбирають чотири рази на добу — о 1:00, 7:00, 13:00 та 19:00. Аналізують близько 20 речовин: завислі частинки, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид і оксид азоту, фенол, формальдегід, аміак, хлористий і фтористий водень, а також важкі метали.

Паралельно функціонує мережа автоматичних станцій Департаменту захисту довкілля КМДА (сім референсних постів з погодинним оновленням) і громадські сенсори. Дані відображаються в сервісах SaveEcoBot, «Київ Цифровий» та міжнародних платформах. Індекс якості повітря розраховується за європейською шкалою CAQI або американською AQI на основі концентрації PM2.5. Значення 0–25 відповідає дуже низькому рівню, 25–50 — низькому, 50–75 — середньому, 75–100 — високому, понад 100 — дуже високому.

У 2024 році за даними IQAir середньорічна концентрація PM2.5 у Києві становила 9,4 мкг/м³. Це дозволило столиці зайняти 33 місце серед світових столиць із найкращими показниками і потрапити до «зеленої зони». Офіційні звіти КМДА підтверджують, що майже 75 % часу рівень забрудненості був низьким або дуже низьким.

Основні забруднювачі та їхні рівні

Найбільш проблемними речовинами залишаються діоксид азоту, формальдегід і дрібнодисперсний пил. За даними спостережень 2024–2026 років середньорічні концентрації діоксиду азоту часто перевищували гранично допустиму середньодобову концентрацію у 2,5–3,9 раза на постах біля інтенсивних магістралей. Формальдегід перевищував норму в 1,1–2,1 раза, діоксид сірки — у 1,1–1,6 раза в окремі періоди.

PM2.5 і PM10 у середньорічному вимірі залишаються вищими за рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (5 мкг/м³ для PM2.5 і 15 мкг/м³ для PM10), хоча й відповідають менш жорстким українським нормативам. Під час температурних інверсій, слабкого вітру або надходження диму від пожеж концентрації пилу можуть зростати у кілька разів протягом кількох годин.

Речовина	Типові перевищення ГДКс.д. (2024–2026)	Основне джерело	Вплив на здоров’я
Діоксид азоту (NO₂)	2,5–3,9 раза	Автотранспорт, ТЕЦ	Подразнення дихальних шляхів, загострення астми
Формальдегід	1,1–2,1 раза	Транспорт, промисловість	Канцероген, подразнення слизових
PM2.5	Епізодично 2–5 разів вище фону	Транспорт, пожежі, будівництво	Проникнення в кров, серцево-судинні ризики
Оксид вуглецю	Переважно в межах норми	Автотранспорт	Зниження здатності крові переносити кисень

Дані таблиці узагальнені за звітами Центральної геофізичної обсерваторії та міських постів моніторингу.

Джерела забруднення: транспорт, енергетика та зовнішні фактори

Автомобільний транспорт формує абсолютну більшість викидів. У різні роки його частка оцінювалася в 80–90 % від загального обсягу шкідливих речовин. Висока щільність приватних автомобілів (понад 1,4 млн зареєстрованих транспортних засобів у 2023–2024 роках), затори, холостий хід і значна кількість авто з неефективними системами нейтралізації забезпечують постійне надходження оксидів азоту, чадного газу та твердих частинок.

Стаціонарні джерела включають теплоелектроцентралі КП «Київтеплоенерго» (ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6), сміттєспалювальний завод «Енергія», підприємство «Євро-Реконструкція», Дарницький вагоноремонтний завод та Бортницьку станцію аерації. Ці об’єкти дають основний внесок у викиди від промисловості, особливо в холодний період року, коли зростає навантаження на теплоенергетику.

Зовнішні фактори посилюють ситуацію. Лісові та торф’яні пожежі в Київській області й зоні відчуження, особливо влітку та восени, переносять дим і продукти горіння на місто. Температурні інверсії восени й узимку утримують забруднювачі в приземному шарі. Воєнні дії додали ще один чинник: збитки від забруднення атмосферного повітря внаслідок горіння нафтопродуктів, газу та лісових пожеж у Києві та області з початку повномасштабного вторгнення оцінюються майже в 47 млрд грн.

Вплив на здоров’я киян

Дрібнодисперсні частинки PM2.5 проникають глибоко в легені і навіть у кровотік. Тривала експозиція підвищує ризик хронічних обструктивних захворювань легень, серцево-судинних патологій, інсультів і деяких форм раку. Дослідження, проведені на даних київських постів, показували, що атрибутивна частка ризику смерті від раку легень, пов’язана з PM2.5, може сягати близько 9–10 % серед дорослого населення.

Діоксид азоту подразнює дихальні шляхи, знижує опірність інфекціям і провокує загострення астми, особливо у дітей і людей похилого віку. Формальдегід належить до канцерогенів і викликає подразнення очей, носа та горла. Під час епізодів високого забруднення лікарі фіксують зростання звернень із симптомами подразнення дихальних шляхів і погіршення самопочуття у чутливих груп.

Найбільш уразливими залишаються діти, вагітні, люди з астмою, хронічними хворобами легень і серця, а також особи старшого віку. Навіть короткочасне підвищення концентрацій може викликати кашель, відчуття нестачі повітря, головний біль і зниження концентрації уваги.

Райони з підвищеним ризиком

Найвищі концентрації традиційно фіксуються біля великих транспортних розв’язок і в районах із щільною забудовою. Пости на Бессарабській і Галицькій площах, бульварі Лесі Українки, вулицях Семена Скляренка, Каунаській, Олександра Довженка та Берестейському проспекті регулярно показують підвищені значення діоксиду азоту. На Лівому березі проблемними зонами часто стають Дарницький і Деснянський райони, особливо в періоди надходження диму з півночі чи сходу.

Зелені зони та райони з меншою інтенсивністю руху (окремі частини Голосіївського та Святошинського районів) демонструють помітно кращі показники. Проте навіть там під час загальноміських епізодів смогу рівень забруднення може зростати.

Практичні способи зменшити вплив на організм

Під час високого індексу якості повітря (понад 75–100) варто обмежити тривалі прогулянки й фізичні навантаження на відкритому повітрі. Вікна краще тримати зачиненими, а для провітрювання обирати години з нижчими показниками, якщо такі є. Квартирні очищувачі повітря з HEPA-фільтрами ефективно знижують концентрацію PM2.5 у приміщенні.

• Перевіряйте актуальні дані в додатках SaveEcoBot або «Київ Цифровий» перед виходом.
• У періоди смогу використовуйте маски з фільтром FFP2 або N95 для коротких виходів.
• Зволожуйте повітря в квартирі — це зменшує подразнення слизових.
• Пийте достатньо води і уникайте додаткового навантаження на дихальну систему (паління, різкі запахи).
• Плануйте маршрути пішки або на велосипеді вулицями з меншим трафіком і більшою кількістю зелені.

Ці заходи не усувають проблему повністю, але помітно знижують дозу отриманих забруднювачів у дні з несприятливими умовами.

Що робить місто і які перспективи

Київ розвиває мережу автоматичних станцій моніторингу, публікує відкриті дані та співпрацює з міжнародними платформами. Впроваджуються програми озеленення, обмеження руху вантажного транспорту в центрі, розвиток електротранспорту. Проте зростання кількості автомобілів і періодичні енергетичні виклики стримують швидке покращення.

Довгострокові рішення включають оновлення громадського транспорту, стимулювання електротранспорту, модернізацію теплоенергетичних об’єктів і жорсткіший контроль промислових викидів. На рівні окремої людини найбільший ефект дає зміна щоденних звичок: менше поїздок особистим авто в години пік, використання громадського транспорту та велосипеда, підтримка зелених ініціатив.

Ситуація із забрудненням повітря в Києві залишається контрольованою більшу частину року, але вимагає постійної уваги. Регулярний моніторинг, розуміння основних джерел і прості захисні дії дозволяють суттєво зменшити ризики для здоров’я навіть у великому місті з інтенсивним рухом і складною інфраструктурою.