Україна звернулася до європейських партнерів із пропозицією відновити обговорення використання заморожених російських активів. У Києві вважають, що часткове виділення коштів і розширення гарантій можуть допомогти подолати спротив Бельгії, яка в грудні наклала вето на відповідний план.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що країна розглядає кілька варіантів покриття дефіциту оборонного та цивільного бюджетів. Дострокове надання частини позики Євросоюзу обсягом 90 млрд євро могло б допомогти, проте не стало б єдиним рішенням.

«Ми також розглядаємо можливості в ЄС і, зокрема, пропонуємо ідею щодо заморожених активів. Це розумний спосіб залучити кошти та покрити борг», — сказав Ченцов.

Позиція Бельгії та заклики інших країн

Питання знову опинилося на порядку денному після того, як Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція закликали Європейську комісію розглянути нові варіанти розморожування коштів. У межах Євросоюзу заморожено активи Центрального банку Росії на суму понад 200 млрд євро. Більша частина зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.

Уряд Бельгії відхилив пропозиції, посилаючись на юридичні та фінансові ризики у разі російських контрзаходів або судових позовів. Речник міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево підтвердив: «Наша позиція залишається незмінною».

Ченцов наголосив, що ЄС та Україна мають розглянути інші варіанти, щоб розблокувати хоча б частину активів. «Можливо, не лише ЄС, а й інші гравці можуть втрутитися та допомогти розвіяти побоювання Бельгії. Тому важливо знову почати працювати над цим питанням і шукати рішення», — додав він.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен повторив, що Брюссель рішуче виступає проти використання цих коштів. Водночас міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим не заперечує проти такого кроку. Повторне звернення Києва відображає потребу в додатковому фінансуванні на тлі бюджетного дефіциту, спричиненого повномасштабним вторгненням Росії, яке триває вже п’ятий рік.