dd472f
Клопотання до суду залишається одним із ключових процесуальних інструментів, за допомогою якого учасник справи може впливати на хід розгляду, забезпечувати свої права та добиватися необхідних процесуальних дій. Правильно складений документ відповідає чітким вимогам Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та Господарського процесуального кодексу, а його форма безпосередньо впливає на те, чи суд прийме його до розгляду чи поверне без розгляду.
Основна цінність зразка полягає не в механічному копіюванні тексту, а в розумінні логіки кожної частини: від шапки з реквізитами до правового обґрунтування та прохальної частини. Нині додається ще один важливий шар — можливість подання через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що змінює як технічні, так і організаційні аспекти роботи з документом.
Нижче зібрано актуальні вимоги законодавства, покрокову структуру, типові види клопотань із прикладами та практичні рекомендації, які дозволяють уникнути найпоширеніших помилок і підвищити шанси на задоволення прохання.
Що таке клопотання та чим воно відрізняється від заяви
Клопотання — це письмове або усне звернення учасника справи до суду з проханням вчинити певну процесуальну дію, яку може здійснити лише суд. На відміну від заяви по суті спору (позовної заяви, відзиву), клопотання стосується саме процесуальних питань: відкладення засідання, витребування доказів, забезпечення позову, призначення експертизи, участі у режимі відеоконференції тощо.
Закон прямо передбачає, що клопотання осіб, які беруть участь у справі, з усіх питань, пов’язаних із розглядом справи, суд розглядає негайно. Це правило закріплене у процесуальних кодексах і підкреслює оперативний характер такого документа. Водночас суд має право залишити клопотання без розгляду, якщо воно подане з порушенням вимог до форми та змісту або є явно безпідставним.
У практиці розрізняють клопотання, які можуть бути заявлені як у письмовій, так і в усній формі під час судового засідання, та ті, що вимагають обов’язкової письмової форми. До останніх належать, зокрема, клопотання про забезпечення позову, про витребування доказів, про відвід судді.
Загальні вимоги до форми та змісту згідно зі статтею 183 ЦПК України
Стаття 183 Цивільного процесуального кодексу України встановлює обов’язкові елементи будь-якої письмової заяви, клопотання чи заперечення. Аналогічні норми містяться в КАС України та ГПК України. Документ повинен містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (якщо зареєстрована за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- найменування суду, до якого подається документ;
- номер справи та прізвище й ініціали судді (суддів), якщо клопотання подається після відкриття провадження;
- зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та конкретне прохання заявника;
- підстави клопотання з посиланням на факти та норми права;
- перелік документів та інших доказів, що додаються;
- інші відомості, які вимагаються відповідним кодексом.
Письмове клопотання підписується заявником або його представником. Якщо документ подається на стадії виконання судового рішення, до нього обов’язково додаються докази направлення копій іншим учасникам провадження. Суд повертає клопотання без розгляду також у випадку, коли особа, яка відповідно до закону зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, не зробила цього.
Відсутність хоча б одного з обов’язкових елементів часто стає підставою для повернення документа. Тому перед поданням варто перевірити кожен пункт окремо.
Покрокова структура правильного клопотання
Практичний досвід показує, що найбільш ефективна структура виглядає так.
1. Шапка (реквізити). Розміщується у правому верхньому куті. Спочатку вказується повна назва суду, далі — дані заявника (процесуальний статус, ПІБ або найменування, адреса, телефон, електронна пошта, РНОКПП або ЄДРПОУ), номер справи та суддя.
2. Назва документа. Чітко: «КЛОПОТАННЯ про відкладення розгляду справи» або «КЛОПОТАННЯ про витребування доказів». Назва одразу орієнтує суд на предмет звернення.
3. Вступна частина. Коротко викладається, у провадженні якого суду перебуває справа, хто є сторонами, який предмет спору та на яку дату призначено засідання (якщо відомо).
4. Мотивувальна частина. Описуються фактичні обставини, які зумовлюють необхідність клопотання, та наводиться правове обґрунтування з посиланням на конкретні статті процесуального кодексу. Тут же вказуються докази, що підтверджують наведені обставини.
5. Прохальна частина. Починається словами «ПРОШУ СУД:» і містить чіткі, пронумеровані вимоги. Кожна вимога формулюється так, щоб суд міг її виконати без додаткових уточнень.
6. Перелік додатків. Перераховуються всі документи, що додаються, із зазначенням кількості аркушів.
7. Дата та підпис. Дата складання та власноручний підпис (або кваліфікований електронний підпис у разі електронного подання).
Найпоширеніші види клопотань і готові зразки
Клопотання про відкладення розгляду справи
Одне з найчастіших. Підставами можуть бути хвороба, відрядження, необхідність підготовки додаткових документів, залучення свідка тощо. Поважність причини має бути підтверджена документами.
Приклад структури:
До Шевченківського районного суду м. Києва
Заявник: Іванов Іван Іванович, місце проживання: м. Київ, вул. Хрещатик, 1, тел. 050-123-45-67, електронний кабінет зареєстровано
Справа № 123/4567/26
Суддя: Петренко П.П.
КЛОПОТАННЯ
про відкладення розгляду справи
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 123/4567/26 за позовом Іванова І.І. до Петрова П.П. про стягнення заборгованості. Судове засідання призначено на 15 вересня 2026 року о 10:00.
Я не можу взяти участь у засіданні через перебування на стаціонарному лікуванні, що підтверджується довідкою лікарні. Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України наявність поважних причин є підставою для відкладення розгляду справи.
ПРОШУ СУД:
- Відкласти розгляд справи на іншу дату.
- Повідомити мене про нову дату та час судового засідання.
Додатки: 1. Копія медичної довідки — 1 арк. 2. Копія клопотання для іншої сторони — 1 арк.
Дата ________ Підпис ________ /Іванов І.І./
Клопотання про витребування доказів
Подається, коли сторона не може самостійно отримати необхідний документ або відомості. Обов’язково вказується, який саме доказ потрібен, у кого він знаходиться, чому він має значення для справи та чому його неможливо отримати самостійно.
Правовою основою виступають статті 83 та 84 ЦПК України. Суд може зобов’язати особу, яка володіє доказом, надати його, а в разі невиконання — застосувати процесуальний примус.
Клопотання про забезпечення позову
Мета — запобігти утрудненню чи унеможливленню виконання майбутнього рішення суду. Найчастіше просять накласти арешт на майно, заборонити вчиняти певні дії або зупинити стягнення. Заявник повинен довести наявність реальної загрози.
Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
Нині такий спосіб участі набув широкого поширення. У клопотанні зазначається технічна можливість (наявність обладнання, інтернет-з’єднання) та бажане місце підключення. Суд задовольняє клопотання, якщо це не перешкоджає правильному розгляду справи.
Порівняльна таблиця основних видів клопотань
| Вид клопотання | Основна правова підстава | Ключові докази, що додаються | Типові наслідки задоволення |
|---|---|---|---|
| Про відкладення розгляду | ст. 223 ЦПК України | Медична довідка, наказ про відрядження, квитки | Нова дата засідання |
| Про витребування доказів | ст. 84 ЦПК України | Копія запиту та відмови у наданні інформації | Обов’язок особи надати доказ |
| Про забезпечення позову | ст. 149–153 ЦПК України | Докази ризику невиконання рішення | Арешт майна або заборона дій |
| Про відеоконференцію | ст. 212 ЦПК України | Підтвердження технічної можливості | Участь дистанційно |
Дані таблиці базуються на положеннях Цивільного процесуального кодексу України (zakon.rada.gov.ua) та практиці судів загальної юрисдикції.
Способи подання клопотання
Документ можна подати трьома основними способами: через канцелярію суду особисто або через представника, рекомендованим листом з описом вкладення, а також в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС. Останній спосіб вимагає кваліфікованого електронного підпису та зареєстрованого електронного кабінету.
При електронному поданні система сама фіксує дату і час надходження. Якщо клопотання подається разом із позовною заявою, його текст можна включити безпосередньо до позову або додати окремим файлом із відповідною позначкою. Після присвоєння номеру справи клопотання подається вже з посиланням на цей номер.
Важливо пам’ятати: якщо інша сторона не має електронного кабінету, копію клопотання все одно потрібно надіслати їй у паперовому вигляді, а докази такого направлення додати до електронного пакету.
Типові помилки, які призводять до повернення клопотання
Найчастіше суд повертає документ з таких причин: відсутність номера справи або прізвища судді після відкриття провадження; нечітке формулювання прохання; відсутність правового обґрунтування; ненадання доказів направлення копії іншій стороні; подання особою, яка зобов’язана мати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Ще одна поширена проблема — емоційний або оціночний стиль викладу. Суд очікує ділового, стриманого тексту з конкретними фактами та посиланнями на норми. Фрази на кшталт «вважаю, що відповідач діє недобросовісно» без підтвердження документами послаблюють позицію.
У нашій практиці траплялися випадки, коли клопотання про витребування доказів залишали без розгляду лише тому, що заявник не вказав, чому він не може отримати документ самостійно. Достатньо було додати копію письмового запиту та відповіді про відмову — і суд задовольняв прохання.
Практичні рекомендації щодо підготовки
Перед складанням клопотання варто перевірити актуальну редакцію відповідного процесуального кодексу на офіційному порталі законодавства. Реквізити суду та судді зручно уточнювати через Єдиний державний реєстр судових рішень або офіційний сайт суду.
Якщо клопотання стосується відкладення, краще подавати його якомога раніше — мінімум за кілька днів до засідання. Це дає суду час на повідомлення інших учасників і призначення нової дати.
Для клопотань про забезпечення позову критично важливим є доведення реальної загрози. Саме по собі твердження про можливе відчуження майна без конкретних доказів (оголошення про продаж, відомості про кредиторів тощо) рідко призводить до позитивного результату.
У випадках, коли справа розглядається в господарському або адміністративному суді, структура клопотання залишається майже ідентичною, але посилання робляться на відповідні статті ГПК чи КАС України. Відмінності стосуються переважно термінів розгляду та окремих процесуальних особливостей.
Правильно підготовлене клопотання не лише економить час суду, а й демонструє серйозне ставлення учасника до процесу. Саме така увага до деталей часто стає вирішальним фактором при вирішенні процесуальних питань.
