Формат «Рамштайн» — це міжнародна Контактна група з питань оборони України, яка з квітня 2022 року об’єднує понад півсотні держав для системної координації військової допомоги. За чотири роки існування платформа забезпечила надходження критично важливого озброєння на суму понад 150 мільярдів доларів і перетворила розрізнені поставки на чітко структурований механізм підтримки Сил оборони.

Сьогодні група працює через регулярні зустрічі міністрів оборони, спеціалізовані коаліції спроможностей і нові фінансові інструменти на кшталт PURL. Вона вже пережила зміну американського керівництва, адаптувалася до нових реалій і продовжує залишатися одним із центральних елементів європейської системи безпеки.

Саме завдяки цьому формату українські військові отримали системи ППО Patriot і NASAMS, HIMARS, танки Leopard і Abrams, винищувачі F-16, а також масові поставки дронів і боєприпасів, що безпосередньо вплинули на хід бойових дій.

Навесні 2022 року, коли повномасштабне російське вторгнення вже тривало другий місяць, світ шукав спосіб перейти від хаотичних обіцянок до реальної, синхронізованої підтримки. Саме тоді на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині зібралися міністри оборони понад сорока країн. Ініціатором став тодішній міністр оборони США Ллойд Остін. Дата 26 квітня 2022 року увійшла в історію як день народження Контактної групи з питань оборони України — того самого формату, який швидко отримав неформальну, але міцно закріплену назву «Рамштайн».

Місце зустрічі обрали не випадково. Авіабаза Рамштайн — найбільший європейський форпост Повітряних сил США, символ трансатлантичної присутності й логістичний хаб. Там зручно було зібрати представників НАТО, ЄС і країн-партнерів з інших континентів. Перше засідання заклало принцип: допомога має бути не епізодичною, а системною, орієнтованою на реальні потреби українських військ і можливості виробництва в країнах-донорах.

Від самого початку формат не був договором чи формальною організацією. Він залишився гнучкою політико-військовою платформою. Учасники обговорюють ситуацію на фронті, аналізують дефіцити Збройних сил України, узгоджують поставки озброєння, боєприпасів, техніки та навчальні програми. З часом кількість учасників зросла з приблизно 40 до понад 50 (за окремими підрахунками — до 57), серед яких усі члени НАТО, більшість держав Європейського Союзу, а також партнери з Азії, Австралії, Африки та Океанії.

Як працює формат і чому зустрічі стали регулярними

Зустрічі Контактної групи спочатку відбувалися майже щомісяця. Частину з них проводили безпосередньо на базі Рамштайн, частину — у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, а деякі — в онлайн-форматі. До середини 2026 року відбулося вже 35 засідань, а 36-те планували на початок вересня в онлайн-режимі. Кожна зустріч — це не просто політична декларація. Учасники фіксують конкретні пакети допомоги, терміни поставок і відповідальних за їх виконання.

Особливістю формату стала його еволюція. Якщо на початку головним завданням було швидко закрити найгостріші дефіцити — протитанкові комплекси, артилерію, системи протиповітряної оборони, — то згодом акцент змістився на довгострокове планування. У 2024 році всередині групи сформували коаліції спроможностей (capability coalitions). Сьогодні їх дев’ять:

• Коаліція Повітряних сил (лідерство Данії, Нідерландів і США);
• Коаліція інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони (Франція, Німеччина);
• Артилерійська коаліція (Франція, США);
• Коаліція бронетехніки (Німеччина, Польща);
• Морська коаліція (Норвегія, Велика Британія);
• Дронова коаліція (Латвія, Велика Британія);
• IT-коаліція (Естонія, Люксембург);
• Коаліція з розмінування (Ісландія, Литва);
• Коаліція радіоелектронної боротьби (Німеччина, Швеція, створена у 2025 році).

Ці коаліції працюють постійно, а не лише під час міністерських зустрічей. Вони аналізують потреби, шукають виробників, організовують навчання екіпажів і супроводжують техніку протягом усього життєвого циклу. Паралельно діють робочі групи національних директорів з озброєнь, які займаються питаннями виробництва, інновацій і підтримки української оборонної промисловості.

Ключові результати: від перших поставок до системної підтримки

За даними Міністерства оборони України, до квітня учасники формату «Рамштайн» забезпечили військову допомогу на суму понад 150 мільярдів доларів. Раніше озвучувалися цифри близько 126–145 мільярдів, що відображає поступове нарощування обсягів. Серед найбільш відчутних рішень — рішення про передачу важкої техніки на початку 2023 року, коли Німеччина, США та інші країни погодили поставки танків Leopard і Abrams, а також систем Patriot.

Саме в рамках «Рамштайну» Україна отримала реактивні системи HIMARS, самохідні гаубиці PzH 2000, комплекси NASAMS та IRIS-T, винищувачі F-16, тисячі дронів і мільйони артилерійських снарядів. Кожна така поставка змінювала баланс на окремих ділянках фронту. HIMARS дозволили завдавати точних ударів по логістиці противника, Patriot і NASAMS суттєво посилили захист міст і критичної інфраструктури, а масове використання дронів відкрило нову сторінку асиметричної війни.

Окремо варто відзначити перехід від разових донацій до спільного виробництва. Українські підприємства все активніше працюють із партнерами над спільними проєктами — від безпілотників до елементів систем ППО. Це не лише прискорює поставки, а й створює фундамент для майбутньої оборонної промисловості України.

Лідерство, зміни та адаптація після 2025 року

До початку 2025 року формат очолювали Сполучені Штати. Після зміни адміністрації у Вашингтоні головування перейшло до Великої Британії та Німеччини, які тепер часто співголовують на засіданнях. США залишаються важливим учасником, але акцент у фінансуванні та політичному лідерстві змістився в бік Європи. Ця трансформація стала випробуванням для платформи, проте «Рамштайн» її витримав.

Одним із найважливіших інструментів останніх років став механізм Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Він дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння, яке критично потрібне Україні, але не завжди доступне в європейському виробництві. Через PURL надходить значна частина ракет для систем Patriot. За різними оцінками, механізм уже забезпечив поставки на суму кілька мільярдів доларів, а окремі пакети сягають 500 мільйонів і більше.

На зустрічах партнери неодноразово підтверджували довгострокові зобов’язання. На 35-му засіданні в червні 2026 року в Брюсселі оголосили про нові пакети на суму близько 4 мільярдів доларів, значна частина яких пішла на ППО, дрони та далекобійні можливості. Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, Норвегія, Канада та інші країни регулярно оголошують додаткові внески, часто прив’язуючи їх до конкретних потреб українських бригад.

Значення формату для України та європейської безпеки

Формат «Рамштайн» вийшов далеко за межі простого координаційного клубу. Він став інструментом, який змусив десятки країн синхронізувати свої оборонні промисловості, збільшити виробництво боєприпасів і переглянути підходи до стратегічних запасів. Для України це означало не лише додаткові системи озброєння, а й політичний сигнал: світ не залишає країну наодинці з агресією.

Водночас платформа виявила і слабкі місця. Темпи поставок іноді відставали від потреб фронту, особливо в періоди інтенсивних боїв. Деякі країни довго вагалися з передачею важкої техніки. Фінансові обмеження окремих партнерів і політичні зміни в ключових столицях створювали додаткові ризики. Проте саме гнучкість формату дозволила швидко реагувати на ці виклики — змінювати головування, створювати нові коаліції та запускати механізми на кшталт PURL.

Сьогодні «Рамштайн» працює в тісному зв’язку з іншими структурами — місією НАТО з безпеки та підготовки для України (NSATU), двосторонніми безпековими угодами та ініціативами Європейського Союзу. Він уже не є єдиним каналом допомоги, але залишається найбільш видимим і політично вагомим майданчиком, де міністри оборони можуть у режимі реального часу узгоджувати дії.

Період	Кількість зустрічей (орієнтовно)	Ключові акценти	Орієнтовний обсяг допомоги
2022	8	Артилерія, ППО першої лінії, протитанкові комплекси	понад 20 млрд $
2023	близько 10	Танки, Patriot, підготовка до контрнаступу	близько 30 млрд $
2024	7–8	F-16, коаліції спроможностей, боєприпаси	близько 35 млрд $
2025–2026	понад 10	Дрони, PURL, далекобійні системи, спільне виробництво	45–60+ млрд $ (задекларовано)

Формат «Рамштайн» довів, що навіть у найскладніших геополітичних умовах десятки країн здатні діяти узгоджено. Він змінив не лише обсяги допомоги Україні, а й підходи до колективної оборони в Європі. Поки триває війна, зустрічі продовжуватимуться — з новими пакетами, новими коаліціями і новими викликами. І саме ця здатність адаптуватися залишається його головною силою.