Україна володіє одним із найзначніших у Європі ресурсних потенціалів літію. За оцінками, виконаними згідно з міжнародним стандартом JORC Code, сукупні потенційні мінеральні ресурси становлять близько 5,274 млн тонн у перерахунку на карбонат літію (LCE). Основна частина цих ресурсів зосереджена у двох об’єктах Кіровоградської області — Полохівському родовищі та ділянці Добра.

Чотири розвідані родовища літієвих руд пов’язані з рідкіснометалевими пегматитами Українського щита. Два з них — Шевченківське та Крута Балка — перебувають на тимчасово окупованих територіях, що суттєво обмежує можливості їхнього освоєння. На контрольованій території вже є ліцензія на видобуток і підписана угода про розподіл продукції, проте промисловий видобуток станом на середину 2026 року ще не розпочато.

Літій в українських надрах представлений переважно петалітом і сподуменом. Це тверді породи, а не розсоли, що визначає специфіку технологій збагачення та вищі капітальні витрати порівняно з південноамериканськими родовищами. Водночас географічна близькість до європейських ринків і наявність супутніх критичних елементів роблять ці ресурси стратегічно важливими для енергетичного переходу.

Геологічні особливості літієвих родовищ України

Усі промислово значущі прояви літію в Україні приурочені до ранньопротерозойських рідкіснометалевих пегматитів Українського щита. Вік цих утворень оцінюється в межах 2,1–1,7 млрд років. Рудні тіла мають крутопадаючу жилоподібну морфологію. Потужність окремих тіл коливається від кількох десятків до майже 190 метрів, а протяжність по простяганню сягає сотень метрів.

Головними літієвими мінералами виступають петаліт (LiAlSi₄O₁₀) і сподумен (LiAlSi₂O₆). На Полохівському родовищі домінує петаліт, тоді як на ділянці Добра спостерігається змішана петаліт-сподуменова мінералізація. Середній вміст оксиду літію (Li₂O) у рудних тілах зазвичай становить 1,0–1,3 %. Крім літію, руди містять підвищені концентрації танталу, ніобію, рубідію, цезію, берилію, олова та, місцями, вольфраму.

Глибина залягання продуктивних горизонтів починається вже з 60–80 метрів під покривом пухких відкладів і простежена свердловинами до 500–600 метрів. Породи не оконтурені на глибину, що залишає можливість приросту ресурсів при подальшій розвідці. Такий характер залягання майже виключає відкритий спосіб видобутку й передбачає підземну розробку.

Основні літієві родовища країни

Полохівське родовище

Полохівське родовище розташоване в Новоукраїнському районі Кіровоградської області поблизу села Полохівка. Це єдиний об’єкт в Україні, який має спеціальний дозвіл на видобування літієвих руд (виданий у 2017 році терміном на 20 років) і детальну оцінку ресурсів за стандартом JORC Code (2012).

За результатами міжнародної оцінки мінеральні ресурси становлять 1,257 млн тонн LCE. Обсяг руди при бортовому вмісті 0,7 % Li₂O оцінюється приблизно в 42,3 млн тонн. Середній вміст Li₂O близький до 1,2 %. Основний мінерал — петаліт. Три головні рудні тіла містять близько 75 %, 17 % і 8 % запасів відповідно. Найбільше тіло має середню потужність близько 60 метрів.

Компанія-власник ліцензії — ТОВ «Укрлітійвидобування». На родовищі виконано pre-feasibility study. Потенційна потужність майбутнього підприємства оцінюється в межах 20–22 тис. тонн карбонату літію на рік при терміні експлуатації щонайменше 15 років.

Ділянка Добра

Ділянка Добра (об’єднання рудопроявів Станкуватський і Надія) також розташована в Кіровоградській області й охоплює площу близько 1700 гектарів. За потенційними ресурсами вона перевищує Полохівське родовище. Оцінка потенційних мінеральних ресурсів становить 3,664 млн тонн LCE. Обсяг руди, за різними експертними оцінками, коливається в межах 60–100 млн тонн.

Мінералізація змішана: петаліт і сподумен присутні як у вигляді мономінеральних зон, так і в зростках. Саме ця особливість створює додаткові технологічні виклики при збагаченні. У січні 2026 року переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції стала компанія Dobra Lithium Holdings (спільне підприємство з участю TechMet і The Rock Holdings). Мінімальний обсяг інвестицій визначено на рівні 179 млн доларів США, з яких 12 млн спрямовано на додаткову розвідку та міжнародний аудит запасів.

Шевченківське родовище та ділянка Крута Балка

Шевченківське родовище в Донецькій області представлено переважно сподуменовими рудами. Історичні дані вказують на запаси руди понад 13–14 млн тонн. Потенційні ресурси оцінюються в 0,353 млн тонн LCE. Об’єкт перебуває на тимчасово окупованій території або безпосередньо в зоні бойових дій.

Ділянка Крута Балка в Запорізькій області також окупована з 2022 року. Детальні сучасні оцінки її ресурсів обмежені, проте вона входить до загального ресурсного потенціалу країни.

Оцінки ресурсів і порівняння з європейськими показниками

Для зручності порівняння ключові характеристики основних об’єктів зведено в таблицю.

Родовище / ділянка	Область	Ресурси (Mt LCE)	Основний мінерал	Статус (2026)
Полохівське	Кіровоградська	1,257	Петаліт	Ліцензія на видобуток, JORC
Добра	Кіровоградська	3,664 (потенційні)	Петаліт + сподумен	УРП, інвестиції 179+ млн $
Шевченківське	Донецька	0,353	Сподумен	Окуповане
Крута Балка	Запорізька	Частина загальних	Сподумен	Окуповане

Дані про ресурси базуються на оцінках, опублікованих у наукових виданнях Національної академії наук України та матеріалах геологічних досліджень. Загальний потенціал України дозволяє розглядати її серед трьох провідних країн Європи за ресурсами літію разом із Чехією та Сербією. При цьому варто розрізняти поняття «запаси» (підтверджені й економічно обґрунтовані) та «ресурси» (геологічно оцінені, але такі, що потребують додаткового вивчення).

Технологічні особливості видобутку та переробки

Тверді пегматитові руди вимагають принципово іншого підходу порівняно з літієвими розсолами. Спочатку руду видобувають підземним способом, потім подрібнюють і збагачують. Для сподумену традиційно застосовують флотацію з отриманням концентрату, що містить 5,5–7 % Li₂O. Петаліт має нижчий вміст літію й іншу поведінку при флотації, особливо в присутності польових шпатів і слюди.

На Полохівському родовищі основну складність створює тонке зростання петаліту з кварцом. Це вимагає більш тонкого подрібнення та спеціальних режимів флотації. На ділянці Добра наявність двох мінералів у різних пропорціях ускладнює створення єдиної технологічної схеми. Дослідження показують можливість отримання карбонату літію батарейної якості з петалітових руд, однак промислові технології потребують додаткової адаптації.

Важливий момент: українські руди майже не мають прямих аналогів у світі за мінеральним складом, тому готові технологічні рішення з Австралії чи Канади потребують суттєвої модифікації.

Супутні елементи (тантал, ніобій, рубідій, цезій) можуть підвищити економічну ефективність проєктів, якщо буде організовано їхнє комплексне вилучення. Водночас це ускладнює схему збагачення й збільшує капітальні витрати на переробні потужності.

Інвестиційний статус і перспективи розвитку

Станом на 2026 рік промисловий видобуток літію в Україні відсутній. Полохівське родовище має найбільшу готовність: ліцензія, міжнародна оцінка ресурсів, виконані технологічні випробування. Ділянка Добра перебуває на етапі підготовки до детальної розвідки в рамках угоди про розподіл продукції.

Головні стримуючі фактори — військові ризики, необхідність значних початкових інвестицій (сотні мільйонів доларів на один проєкт), відсутність готової переробної інфраструктури всередині країни та потреба в розробці адаптованих технологій збагачення. Час від початку детальної розвідки до першої продукції для подібних проєктів у світі зазвичай становить 8–12 років.

Угода між Україною та США щодо критичних корисних копалин 2025 року створила механізм залучення західного капіталу. Перший практичний результат — конкурс на ділянку Добра. Подальший розвиток залежить від стабілізації безпекової ситуації, підтвердження промислових запасів і можливості створення повного ланцюга доданої вартості — від руди до карбонату чи гідроксиду літію.

Стратегічне значення для енергетичного переходу

Літій залишається ключовим елементом для виробництва акумуляторів електромобілів і систем накопичення енергії. Європа прагне зменшити залежність від постачань з Австралії, Чилі та Китаю. Українські ресурси, розташовані безпосередньо в регіоні, мають логістичну перевагу.

Навіть часткове освоєння Полохівського родовища та ділянки Добра здатне забезпечити десятки тисяч тонн LCE на рік. Це не вирішує повністю європейський дефіцит, але створює диверсифіковане джерело всередині континенту. Додаткову цінність становлять супутні рідкісні метали, які також входять до переліків критичної сировини Європейського Союзу.

Розвиток літієвої галузі в Україні вимагатиме не лише гірничих технологій, а й створення хімічних виробництв, підготовки кадрів і вирішення питань екологічного впливу підземного видобутку. Водні ресурси, управління відходами збагачення та контроль природної радіоактивності гранітних масивів Кіровоградщини — ті аспекти, які потребують особливої уваги на етапі проєктування.

Ресурсна база існує. Геологічна вивченість ключових об’єктів дозволяє переходити до наступних стадій. Реалізація потенціалу залежатиме від здатності поєднати інвестиції, технології та довгострокову державну політику щодо критичних корисних копалин.