Булава БПЛА являє собою український баражуючий боєприпас середньої дальності, створений компанією DeViRo як відповідь на потребу у високоточному ураженні цілей у тилу противника. Комплекс поєднує функції розвідки та удару, працює в парі з розвідувальними платформами на кшталт Лелеки та забезпечує автономне виконання завдань від виявлення до підтвердження результату.

Базова версія має злітну масу близько 11 кг, бойову частину 3,6 кг та бойовий радіус до 80 км за даними виробника, при тривалості польоту до 50 хвилин. Модернізації 2025–2026 років збільшили дальність понад 100 км, масу боєголовки до 5 кг і час у повітрі до 75–110 хвилин залежно від конфігурації.

Система стійка до засобів радіоелектронної боротьби завдяки шифрованим каналам, MESH-ретрансляції та можливості роботи без GPS, а також оснащена денною і тепловізійною оптикою з елементами машинного зору для цілодобового застосування.

Походження та роль Булава БПЛА у системі озброєння

Розробка стартувала на запит військових у період активних бойових дій, коли російський Ланцет продемонстрував ефективність баражуючих боєприпасів проти засобів ППО, РЕБ та бронетехніки. Компанія DeViRo, яка раніше спеціалізувалася на розвідувальних комплексах Лелека, використала накопичений досвід польової експлуатації для створення ударної платформи. Презентація відбулася на виставці Eurosatory 2024 у Парижі під експортною назвою Mace, а на озброєння українських підрозділів система надійшла у 2024 році.

Булава належить до класу middle-strike — засобів середньої дальності, які заповнюють проміжок між тактичними FPV-дронами і дальніми ударними платформами. Вона дозволяє уразити пріоритетні цілі за лінією фронту без ризику для пілотованої авіації. Виробництво організовано як в Україні, так і на потужностях чесько-української компанії UAC, що забезпечує масштабування.

Екіпажі проходять підготовку в центрі виробника, причому оператори, знайомі з Лелекою, освоюють комплекс за короткий термін завдяки схожому програмному забезпеченню. Компанія пропонує програму навчання з наданням кількох бортів для бойового застосування.

Конструкція та аеродинамічні рішення

Апарат має Х-подібне розташування крил, яке повторює компонування Ланцета і забезпечує високу маневреність на кінцевій ділянці. Така схема дозволяє швидко змінювати кут атаки, виходити на ціль згори або збоку і компенсувати вплив вітру під час термінального наведення. Фюзеляж компактний: довжина близько 1,5 м, розмах крил 1,6 м у базовій версії, з подальшим подовженням на 7 см у модернізованих зразках.

Старт відбувається з пневматичної або механічної катапульти, що виключає потребу в злітно-посадковій смузі і робить комплекс мобільним. Силова установка — електричний двигун, який забезпечує крейсерську швидкість близько 100 км/год і низький акустичний та тепловий слід порівняно з поршневими аналогами. Практична стеля досягає 2000 м, що дає можливість працювати над зонами прикриття ППО на певних ділянках.

Оптико-електронна станція включає денний канал зі збільшенням і тепловізійний для нічної роботи. У версіях 2026 року з’явилася мультиспектральна станція, яка об’єднує обидва канали в одному модулі. Машинний зір допомагає автоматично захоплювати ціль після її позначення оператором, зменшуючи навантаження на екіпаж на фінальній фазі.

Тактико-технічні характеристики базової та модернізованих версій

Параметри Булава БПЛА змінювалися в процесі експлуатації. Базові показники зафіксовані виробником і підтверджені в повідомленнях спеціалізованих видань, тоді як модернізації публічно презентували на виставках Defense Tech Valley 2025 і пізніших заходах.

Параметр	Базова версія	Модернізація 2025	Конфігурація 2026
Злітна маса	≈11–11,5 кг	збільшена	оптимізована
Маса бойової частини	3,6 кг	до 5 кг	3,6 / 5 кг
Бойовий радіус	до 80 км (з ретрансляцією)	понад 100 км	120–130 км
Тривалість польоту	до 50 хв	до 75 хв	до 110 хв
Швидкість	≈100 км/год	збережена	збережена

Дані зібрані на основі публікацій militarnyi.com та заяв компанії DeViRo. Різниця між гарантованою дальністю і рекордними польотами залежить від вітру, висоти, підготовки екіпажу та використання ретранслятора. Версії з 3,6 кг бойової частини залишаються в серійному виробництві, а важчі комплектуються за окремими замовленнями.

Бойові частини та типи ураження

Булава комплектується модульними боєголовками кількох типів: кумулятивно-термобаричними, уламковими, термобаричними та кумулятивними. Кумулятивний варіант здатний пробивати броню товщиною до 400 мм, що достатньо для ураження танків у слабко захищені зони, бойових машин і самохідних артилерійських установок. Термобаричний заряд ефективний проти укріплених позицій, командних пунктів і скупчень особового складу.

Виробник підкреслює, що різні типи боєголовок не є взаємозамінними на одному борту через вимоги до центрування маси на Х-подібній схемі. Підрозділи замовляють комплекти під конкретні завдання — наприклад, кілька термобаричних і уламкових бортів. Збільшення маси до 5 кг підвищує ймовірність повного знищення цілі одним ударом, зменшуючи потребу в повторному виході.

Типові цілі включають засоби ППО (Бук, Тор), комплекси РЕБ, екіпажі розвідувальних БПЛА, артилерію, логістичні машини та польові склади. За повідомленнями, комплекс уже застосовувався для ураження таких об’єктів на дистанціях 55–130 км.

Принципи бойового застосування та взаємодія з розвідкою

Типовий цикл починається з розвідки платформою Лелека, яка виконує функції пошуку цілі та ретранслятора сигналу. Після виявлення оператор позначає об’єкт, Булава виходить у район і переходить на автономне наведення. На відстані кількох кілометрів екіпаж отримує відеопідтвердження і командою «атака» передає управління алгоритмам машинного зору. Це скорочує час реакції і знижує вплив затримки зв’язку.

MESH-мережа дозволяє кільком бортам обмінюватися даними, ретранслювати відео і збільшувати радіус дії без окремого ретранслятора. Система працює як під прямим керуванням, так і за попередньо введеними координатами. Точність ураження виробник оцінює на рівні 95 % у типових умовах, хоча реальний показник залежить від погоди, завад і майстерності екіпажу на фінальній ділянці.

Комплекс може діяти самостійно на менших дистанціях або в складі розвідувально-ударного контуру. Навчання екіпажів, які вже працюють з Лелекою, займає близько тижня. У 2026 році виробник представив симулятор, що дозволяє відпрацьовувати повний цикл місії без ризику втрати реальних бортів.

Цікаві факти

• Х-подібна схема крил дає змогу атакувати з вертикалі, обходячи бічну броню і динамічний захист техніки.
• Електричний двигун знижує теплову помітність порівняно з бензиновими баражуючими боєприпасами, що ускладнює виявлення тепловізійними засобами.
• Вартість одиниці оцінюється близько 4000 доларів у відкритих джерелах, а модернізації не підвищували ціну для замовника.
• Окремі екіпажі досягали дальності 128 км на стандартній версії завдяки сприятливим умовам і точній підготовці.
• Компанія розробила спрощений варіант «Палиця» з бойовою частиною близько 2,7–3 кг як бюджетне доповнення для менш захищених цілей.

Стійкість до радіоелектронної боротьби та навігація

Канал зв’язку шифрований, а антенна система включає елементи захисту від перешкод, зокрема CRPA-антени в ранніх описах. Дрон фіксує спуфінг — підміну навігаційних сигналів — і може продовжувати політ за інерційними або альтернативними даними. Можливість роботи без GPS є критичною на ділянках, де противник активно глушить супутникову навігацію.

MESH-технологія створює розподілену мережу, у якій втрата одного борта не обриває зв’язок з іншими. Ретрансляція через Лелеку або іншу Булаву розширює зону контролю. Ці рішення дозволяють працювати в умовах щільної РЕБ, характерних для сучасного фронту.

Збільшення бойової частини з 3,6 до 5 кг і дальність понад 100 км перетворили Булаву з тактичного засобу на інструмент впливу на оперативну глибину оборони противника.

Еволюція комплексу у 2025–2026 роках

Навесні 2025 року стартувало серійне виробництво оновленого комплексу. Восени того ж року на Defense Tech Valley презентували версію з дальністю понад 100 км, бойовою частиною 5 кг і часом польоту 75 хвилин. Крила подовжили на 7 см для покращення аеродинаміки при зрослій масі. У 2026 році з’явилися повідомлення про гарантовану дальність 120–130 км і витривалість до 110 хвилин, а також нову мультиспектральну оптичну станцію.

Виробник підкреслює, що покращення досягнуті без підвищення вартості для українських замовників. Паралельно розвивається навчальна інфраструктура — від польових курсів до симуляторів. Комплекс інтегрується в єдиний контур з іншими безпілотними системами, що підвищує загальну ефективність розвідувально-ударних груп.

Подальший розвиток спрямований на збільшення автономності, точності в складних погодних умовах і розширення номенклатури боєголовок. Булава залишається одним із ключових вітчизняних засобів middle-strike, який дозволяє підрозділам самостійно закривати цикл від розвідки до ураження на дистанціях, раніше доступних лише обмеженій кількості платформ.