Кирило Олексійович Буданов — генерал-лейтенант, Герой України і колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони, який з 2 січня 2026 року очолює Офіс Президента України. Його кар’єра охоплює службу в спецпідрозділах з 2007 року, участь у бойових діях з 2014-го, керівництво ГУР у найскладніший період повномасштабного вторгнення та перехід до ключової політичної посади.

На відміну від коротких досьє, які обмежуються хронологією звань і дат, цей матеріал розглядає, як бойовий досвід формував стиль управління розвідкою, які операції змінили баланс сил і чому призначення на Банкову стало логічним продовженням, а не різким поворотом. Також розкрито ціну служби — від поранень і численних замахів до випробувань для сім’ї.

Станом на жовтень 2026 року Буданов залишається одним із найвпливовіших фігур у системі безпеки та переговорного процесу, поєднуючи розвідувальну логіку з державним управлінням.

Від київського двору до спецназу ГУР: формування офіцера

Народився 4 січня 1986 року в Києві. Відкриті джерела майже не містять деталей про дитинство та батьків — типова ситуація для людини, чия подальша служба вимагала мінімального публічного сліду. Відомо, що навчався в середній школі № 128. Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ (нині Військова академія) у 2003–2007 роках на факультеті аеромобільних військ за спеціальністю, пов’язаною з бойовим застосуванням підрозділів розвідки та спеціального призначення.

Після випуску отримав звання лейтенанта і одразу пішов у підрозділи спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони. Це не був типовий «кабінетний» шлях: з 2007 року служба проходила в умовах підготовки до реальних завдань у тилу потенційного противника. До 2014 року основний акцент робився на підготовку та оперативну роботу, деталі якої залишаються закритими.

Ключовим етапом стало знайомство з майбутньою дружиною Маріанною (психолог за освітою) у 2013 році в потязі з Одеси. Вони одружилися 25 жовтня 2014 року — уже під час активної фази бойових дій на сході. Для Буданова це був другий шлюб; від першого є син. Маріанна пізніше балотувалася до Київради від партії «УДАР» і займалася волонтерською діяльністю.

Спецоперації, що залишили слід: від Армянська до тилу ворога

З весни 2014 року Буданов брав участь у бойових діях на Донбасі. Отримав три поранення, одне з яких було тяжким — уламок міни потрапив під серце. Більшість операцій того періоду лишаються непублічними, що є стандартною практикою воєнної розвідки.

Найбільш відомим епізодом став рейд у Крим 6–8 серпня 2016 року. Група з п’яти спецпризначенців під керівництвом Буданова висадилася на західному узбережжі півострова з метою доставки озброєння та вибухівки до заздалегідь підготовлених точок поблизу російських об’єктів. Під час виконання завдання група вступила в короткий бій з російською спецгрупою. За даними, оприлюдненими пізніше, було ліквідовано підполковника ФСБ Романа Каменєва та ще одного військовослужбовця, кілька осіб поранено. Українська група вийшла без втрат. Саме після цієї операції, за словами самого Буданова, почалися систематичні спроби замахів на його життя.

У 2018–2020 роках виконував секретні завдання в тилу противника. У 2020 році недовго обіймав посаду заступника директора департаменту Служби зовнішньої розвідки, після чого 5 серпня того ж року Президент Володимир Зеленський призначив його начальником ГУР МО України. На той момент йому було 34 роки — один із наймолодших керівників цього відомства.

На чолі Головного управління розвідки: реформи та бойова ефективність

Призначення збіглося з періодом підготовки до повномасштабного вторгнення. У листопаді 2021 року в інтерв’ю Military Times Буданов детально описав сценарій масштабної російської операції, який згодом реалізувався. Після 24 лютого 2022 року підрозділи ГУР під його керівництвом брали участь у зриві висадки в районі Гостомельського аеропорту, організації повітряного моста на Азовсталь (сім вертолітних рейсів для постачання боєприпасів, медикаментів і евакуації поранених), звільненні територій на Харківщині та інших напрямках.

Серед інших епізодів — планування деокупації острова Зміїний, операції зі звільнення «Вишок Бойка», рейди на територію Криму в районі Тарханкута у 2023 році та активне застосування безпілотних систем по тилу противника. З травня 2022 року Буданов очолив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими і брав участь у великих обмінах, зокрема у вересні 2022 року, коли повернулися 215 українських захисників, серед яких понад сто бійців і командирів «Азова».

Паралельно відбувалися зміни в самому відомстві: посилення аналітичної складової, інтеграція елементів стандартів НАТО та розвиток ударних можливостей. У 2022 році Буданов закінчив Воєнно-дипломатичну академію імені Євгенія Березняка, у 2024-му — курс «Стратегічна архітектура» у Києво-Могилянській бізнес-школі, а з вересня 2023 року навчається в аспірантурі Острозької академії (тема дисертації стосується глобальної взаємодії спецслужб).

Рік	Ключова подія	Деталі
2007	Випуск і початок служби	Одеський інститут, лейтенант, спецпідрозділи ГУР
2014–2018	Участь в АТО/ООС	Три поранення, бойові завдання
2016	Рейд у Крим (Армянськ)	Ліквідація офіцера ФСБ, вихід без втрат
2020	Призначення начальником ГУР	Указ Президента від 5 серпня
2022	Координація обмінів і операцій	Штаб з військовополонених, Азовсталь, Зміїний
2023	Звання генерал-лейтенанта	7 вересня
2024	Звання Герой України	Орден «Золота Зірка», лютий
2026	Керівник Офісу Президента	З 2 січня, після Андрія Єрмака

Дані зведені на основі офіційних указів, повідомлень ГУР та енциклопедичних джерел.

Ціна служби: поранення, замахи та сімейні випробування

Три бойові поранення — лише частина ризиків. За словами самого Буданова в інтерв’ю, з початку повномасштабного вторгнення він пережив понад десять, а можливо близько двадцяти, спроб замаху. Одна з відомих — у квітні 2019 року, коли під його автомобілем передчасно спрацювала вибухівка. Інші спроби включали підготовку ударів по кортежу та залучення агентів всередині системи охорони. Буданов публічно називав такі спроби «нормальною річчю» для людини на його посаді і відзначав, що увага противника свідчить про ефективність роботи.

Окремим ударом стало отруєння дружини Маріанни важкими металами (миш’як і ртуть) у листопаді 2023 року. Її госпіталізували, стан стабілізували, пізніше вона проходила лікування, зокрема в США. У ГУР підтвердили факт отруєння, яке, ймовірно, сталося через їжу; постраждали також кілька співробітників. Це стало публічним підтвердженням, що тиск спрямований не лише на самого керівника, а й на його близьких.

Попри це, Маріанна тривалий час жила поруч із чоловіком у службових приміщеннях з міркувань безпеки. Такі деталі рідко з’являються в офіційних біографіях, але саме вони пояснюють, чому Буданов зберігає закритий стиль комунікації навіть на новій посаді.

Від ГУР до Банкової: нове призначення 2026 року

2 січня 2026 року Президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу Президента України. Попередник — Андрій Єрмак. Наступником Буданова на посаді начальника ГУР став Олег Іващенко. Це перший випадок, коли військову розвідку очолював генерал, а потім перейшов на ключову адміністративну посаду при главі держави.

Призначення відбулося на тлі активної фази переговорів і необхідності координації безпекових питань. Буданов увійшов до складу Ради національної безпеки і оборони. У березні 2026 року його також призначили головою Ради з питань підтримки підприємництва. Перехід не означав повного відриву від розвідувальної тематики: досвід планування операцій і оцінки ризиків став частиною державної стратегії.

Стратегічна роль у 2026 році: переговори, гуманітарні місії та позиція щодо миру

У 2026 році Буданов активно бере участь у переговорному процесі. Він коментував «важкі переговори» в Норвегії та інші формати, наголошуючи на необхідності реалістичної оцінки ситуації на фронті. Зокрема, публічно спростовував російські заяви про «захоплення» Добропілля, підкреслюючи, що місто перебуває під контролем України.

Один із характерних епізодів — зустріч зі спецпосланником США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером у жовтні 2026 року. За даними французького Le Monde, Буданов різко відреагував на пропозиції щодо післявоєнних економічних схем, які могли б відновити залежність від російських енергоносіїв, заявивши, що орієнтиром України є Польща, а не Білорусь. Зустріч перервалася, після чого він проконсультувався з Президентом.

Окремо варто відзначити гуманітарну місію в окупованих Олешках Херсонської області наприкінці жовтня 2026 року. Буданов повідомив про початок операції з порятунку людей за умови двостороннього припинення вогню в районі проведення. Це приклад, коли досвід координації обмінів і роботи з полоненими переноситься на нові формати.

Також у 2026 році Буданов відмовився від польського ордена «За заслуги перед Польщею» після рішення щодо позбавлення аналогічної нагороди Володимира Зеленського, назвавши це недружнім актом. Такий крок підкреслює пріоритет солідарності всередині української команди.

Нагороди, звання та міжнародне визнання

Військові звання: бригадний генерал (24 серпня 2021), генерал-майор (3 квітня 2022), генерал-лейтенант (7 вересня 2023). Повний кавалер ордена «За мужність» (І, ІІ та ІІІ ступенів). Хрест бойових заслуг (2022). Звання Герой України з орденом «Золота Зірка» присвоєно 8 лютого 2024 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові».

Серед інших відзнак — нагрудні знаки Міністерства оборони («За військову доблесть», «Знак пошани», «Учасник АТО»), медалі та орден Архистратига Михаїла ІІ ступеня. У 2024 році отримав звання почесного доктора Київської школи економіки. Російська сторона внесла його до переліків терористів і екстремістів — факт, який в українському контексті сприймається як підтвердження ефективності.

Ключові інсайти: що визначає стиль Буданова

Стиль Буданова поєднує оперативну жорсткість розвідника з прагматизмом державного управління. Він рідко дає розгорнуті інтерв’ю, але коли виступає — формулює позицію чітко і без зайвих дипломатичних формул. Це видно і в коментарях щодо фронту, і в реакції на зовнішні пропозиції.

Багато хто з тих, хто стежить за безпековою політикою України, відзначає, що перехід з ГУР на Банкову не розмив, а посилив акцент на реалістичній оцінці ризиків. Для читача, який хоче зрозуміти поточну роль цієї фігури, корисно враховувати три речі: досвід прямого планування операцій у тилу, особисту ціну служби та вміння поєднувати військову логіку з переговорним процесом. Саме ці елементи формують його позицію в 2026 році.

Інформація зібрана з офіційних указів, повідомлень Міністерства оборони, енциклопедичних видань та перевірених публічних заяв станом на жовтень 2026 року. Деталі окремих операцій залишаються закритими відповідно до вимог національної безпеки.