Лідер партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон, який балотується на президентських виборах 2027 року, опинився під різкою критикою після заяв про війну Росії проти України.

23 вересня під час передвиборчої пресконференції він сказав, що посилення загрози з боку Росії може бути пов’язане з українськими ударами вглиб російської території. Політик наголосив, що не виправдовує Росію і не уникає протистояння з нею.

Такі слова викликали реакцію навіть у лівому таборі. Кандидатка від «зелених» Марін Тондельє заявила, що Україна є демократією, яка зазнала нападу ще у 2014 році, а ототожнення агресора та жертви є неприйнятним. Центрист Рафаель Глюксман підкреслив: «Мир – це не підкорення тирану, який починає війни».

Джерело зазначає, що позиція Меланшона фактично ставить його серед кандидатів, чиї заяви щодо війни найближчі до риторики Кремля. Поруч із ним у цьому контексті опинився кандидат від Комуністичної партії Фаб’єн Руссель. Водночас навіть ультраправа Марін Ле Пен нещодавно виступила з жорсткою критикою Москви, звинувативши Кремль в ескалації.

Спроба пояснити позицію і ширший політичний контекст

24 вересня під час дебатів Меланшон спробував зменшити негативний ефект. Він заявив, що навмисно спровокував реакцію, щоб привернути увагу до теми. Політик не відмовився від своєї позиції, хоча висловив підтримку виведенню російських військ з території України. Він запропонував покрокову стратегію деескалації, яка передбачає заборону далекобійних ударів.

«Не можна змусити росіян втратити обличчя, але не можна змусити й українців втратити обличчя», — заявив він. Таким чином він знову поставив Росію та Україну в однакове становище щодо необхідності уникати подальшої ескалації.

25 вересня представникам партії довелося публічно пояснювати слова лідера. Депутатка Клеманс Гетте нагадала, що партія від початку засуджувала російську агресію, але вважає удари по Москві такими, що не сприяють деескалації.

Ситуація ставить питання про політику Меланшона щодо України у разі його приходу до влади. 6 вересня глава фракції Матильда Пано заявила, що партія продовжуватиме допомогу українцям до завершення російської агресії. Проте у листопаді 2022 року депутати партії утрималися під час голосування за резолюцію на підтримку України. У березні 2024 року партія виступила проти безпекової угоди з Україною.

У травні наступного року Франція обиратиме нового президента після двох каденцій Еммануеля Макрона. За опитуваннями лідером рейтингів є права популістка Марін Ле Пен. На початку вересня вона заявила про намір припинити військову допомогу Києву після приходу до влади. Другий за рейтингами кандидат Едуар Філіпп різко розкритикував цю позицію, назвавши її загрозою для європейської безпеки.

Згодом Ле Пен заявила, що Росія не має права диктувати французьку політику. Вона наголосила, що жодні провокації чи дестабілізуючі дії не змінять позицію Франції щодо війни в Україні. Крім того, вона засудила рішення Москви захопити активи європейських компаній у Росії, назвавши це ворожим актом.