Російські комплекси протиракетної оборони С-300, С-400 і С-500 розміщені нерівномірно. Найсучасніші системи зосереджені переважно навколо Москви. Через це Росія може мати проблеми із захистом усіх стратегічних об’єктів від потенційних ударів українськими балістичними ракетами.

Експерт Вадим Кушніков у коментарі джерелу зазначив, що в Україні продовжує розвиватися наукова школа ракетобудування. Її розвиток у перспективі може дозволити створити вітчизняні балістичні ракети, здатні вражати цілі на території Росії.

Навіть за наявності потужної системи протиракетної оборони Росія не зможе прикрити всі стратегічні об’єкти на своїй величезній території. Країна має певний дефіцит комплексів С-300 та С-400. Точна кількість таких систем залишається невідомою, оскільки закупівлі та склад комплексів традиційно засекречені.

У відкритих джерелах під кількістю С-400 можуть матися на увазі як окремі пускові установки, так і повноцінні комплекси. До їх складу входять радари, командні пункти та пускові установки з ракетами-перехоплювачами.

Системи перекидають із віддалених регіонів

Супутникові знімки свідчать про переміщення російських систем протиповітряної оборони з віддалених регіонів для посилення позицій на європейському напрямку та поблизу лінії бойового зіткнення. Окремі комплекси перекидали навіть із Далекого Сходу та Крайньої Півночі.

Окремою проблемою є запаси ракет-перехоплювачів. Російські сили активно витрачали їх у попередній період, зокрема для комплексів С-400.

Найсучасніші комплекси С-500 «Прометей» із ракетами-перехоплювачами 77Н6-Н та 77Н6-Н1 нині зосереджені в Московській області. Вони є частиною системи захисту Московського регіону. Росія має засоби, здатні протидіяти українській балістиці. Однак ці системи розміщені нерівномірно, через що регіони за межами Московської області можуть залишатися менш захищеними.

Виклики для української балістики

Створення української балістичної ракети має низку складнощів. Однією з головних проблем є російські удари по виробничих майданчиках, значна частина яких розташована на сході України. Серед інших викликів — виробництво окремих компонентів ракетного озброєння, зокрема твердопаливних ракетних двигунів та систем наведення.

Балістичні ракети мають швидкість, яка у п’ять і більше разів перевищує швидкість звуку. Їхній профіль польоту відрізняється від інших засобів ураження. Поєднання цих технологічних завдань є одним із ключових викликів для українських інженерів та дослідників. Окремим питанням після створення такої ракети стане масштабування виробництва — можливість виготовляти їх у кількості, достатній для регулярного застосування.

Генеральний директор компанії Fire Point Ірина Терех заявила, що вже незабаром Україна зможе наносити удари власними балістичними ракетами по території Росії. Компанія випробовує ракету FP-9 із ще більшою дальністю. Через велику дальність цієї зброї неможливо провести повноцінні випробування на території України, тому наступний етап може фактично відразу стати бойовим застосуванням проти цілей на території РФ.