Закон 8271, прийнятий як Закон України № 2839-IX від 13 грудня 2022 року, вносить системні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та низки інших актів. Його основна мета — посилити відповідальність військовослужбовців за порушення дисципліни в умовах воєнного стану чи бойової обстановки. Документ набрав чинності 27 січня 2023 року і залишається чинним станом на 2026 рік.

Ключові положення стосуються збільшення розмірів штрафів і строків тримання на гауптвахті за військові адміністративні правопорушення, а також обмеження можливості судів призначати м’якше покарання чи звільняти від відбування покарання з випробуванням за окремі військові злочини. Зміни торкнулися статей 403, 405, 407, 408 і 429 Кримінального кодексу.

Текст закону визначає чіткі механізми застосування підвищеної відповідальності саме в умовах воєнного стану, що відображає потребу в підтриманні боєздатності підрозділів під час повномасштабної агресії.

Історія прийняття та правовий контекст

Законопроєкт № 8271 був зареєстрований у Верховній Раді 8 грудня 2022 року. Уже 13 грудня його ухвалили в цілому 290 голосами. Ініціатива виходила від групи народних депутатів і підтримувалася Міністерством оборони та Генеральним штабом Збройних Сил України. Документ швидко пройшов усі процедури через потребу реагувати на випадки самовільного залишення позицій і невиконання наказів у зоні бойових дій.

Після підписання Президентом закон отримав номер 2839-IX. Офіційний текст опубліковано у Відомостях Верховної Ради (2023, № 56, ст. 165). Він вносить зміни не лише до кримінального та адміністративного законодавства, а й до окремих положень, що регулюють порядок несення служби.

Станом на зараз положення закону продовжують діяти. Пізніші зміни (зокрема Закон № 3902-IX від 2024 року) частково пом’якшили деякі механізми для осіб, які вперше вчинили певні правопорушення і добровільно повернулися до служби, проте базові обмеження щодо призначення покарання за ключові статті залишилися.

Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення

Найбільший обсяг змін стосується статей 172-10 — 172-20 КУпАП, які регулюють військові адміністративні правопорушення. Законодавець підвищив розміри штрафів і максимальні строки тримання на гауптвахті.

У статті 32-1 КУпАП строк адміністративного арешту збільшено з десяти до п’ятнадцяти діб. Для більшості статей розділу про військові правопорушення штрафи зросли в кілька разів. Наприклад, за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, невиконання наказу чи самовільне залишення частини без поважних причин штрафи підняли до рівнів від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Строки тримання на гауптвахті збільшено до десяти–п’ятнадцяти діб.

Окремо закріплено, що окремі санкції частини другої відповідних статей не застосовуються під час воєнного стану. Це означає, що в умовах воєнного стану суди орієнтуються на підвищені санкції частини першої або спеціальні норми.

Такі зміни спрямовані на швидке реагування командирів і Військової служби правопорядку на дисциплінарні порушення без необхідності одразу відкривати кримінальне провадження.

Зміни до Кримінального кодексу України

Найбільш дискусійна частина закону стосується Кримінального кодексу. До частини першої статті 69 КК додано заборону призначати більш м’яке покарання, ніж передбачено санкцією статті, а також звільняти від відбування покарання з випробуванням за злочини, передбачені статтями 403, 405, 407, 408 і 429, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Конкретно це означає:

• стаття 403 (невиконання наказу) — у разі вчинення в умовах воєнного стану чи бойової обстановки покарання становить від п’яти до восьми років позбавлення волі (раніше діапазон був нижчим);
• стаття 405 (погроза або насильство щодо начальника) — посилені санкції та заборона пом’якшення;
• стаття 407 (самовільне залишення військової частини або місця служби) — у відповідній частині встановлено строк від п’яти до десяти років;
• стаття 408 (дезертирство) — діапазон від п’яти до дванадцяти років;
• стаття 429 (самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю) — від п’яти до десяти років.

Суд більше не може застосувати статтю 69 КК (призначення більш м’якого покарання) чи статтю 75 КК (звільнення від відбування покарання з випробуванням) щодо цих складів, якщо діяння вчинене саме в умовах воєнного стану чи бойової обстановки. Це суттєво обмежує судову дискрецію.

Стаття КК	Зміст правопорушення	Санкція в умовах воєнного стану (після змін)
403	Невиконання наказу	5–8 років позбавлення волі
407	Самовільне залишення частини	5–10 років позбавлення волі
408	Дезертирство	5–12 років позбавлення волі
429	Залишення поля бою / відмова діяти зброєю	5–10 років позбавлення волі

Інші зміни та повноваження Військової служби правопорядку

Закон розширив можливості для огляду військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Представники Військової служби правопорядку отримали право проводити такий огляд під час зборів і в місцях несення служби. Це спрямовано на боротьбу з випадками перебування особового складу під впливом речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окремі положення торкнулися порядку нарахування грошового забезпечення та бойових виплат особам, які самовільно залишили місце служби. Мета — унеможливити отримання підвищених виплат особами, які фактично не виконують бойові завдання.

Практичне застосування та дискусії навколо норм

У судовій практиці 2023–2026 років закон застосовується переважно у справах про самовільне залишення частини та невиконання наказу в зоні бойових дій. Суди суворо дотримуються заборони на призначення умовного покарання за вказаними статтями, якщо встановлено наявність воєнного стану чи бойової обстановки.

Правозахисні організації (зокрема Центр прав людини ZMINA) у 2022 році звертали увагу на ризик порушення принципу індивідуалізації покарання та права на справедливий суд. Аргумент полягав у тому, що суд втрачає можливість враховувати конкретні обставини справи — стан здоров’я, психологічний тиск, відсутність належного забезпечення підрозділу. Натомість військові експерти та представники Генерального штабу наголошували, що підвищена відповідальність необхідна для збереження керованості військ у критичних умовах.

Станом на зараз практика показує, що закон виконує стримувальну функцію. Водночас пізніші законодавчі зміни 2024 року запровадили можливість звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, які вперше вчинили правопорушення за статтями 407 і 408 і добровільно повернулися до служби за згодою командира. Це частково пом’якшило найжорсткіші наслідки.

Для військовослужбовців і їхніх захисників важливо пам’ятати: кваліфікація діяння як такого, що вчинене «в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», є вирішальною. Саме вона запускає механізм підвищених санкцій і обмежень щодо призначення покарання.

Повний офіційний текст закону доступний у базі законодавства України. Усі зміни до Кримінального кодексу та КУпАП інтегровані в чинні редакції кодексів і застосовуються судами без додаткових процедур.